Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

князівський

Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського. Мил. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВСЬКИЙ"
Деліка́тний, -а, -е. Нѣжный. Делікатний як панський хорт. Ном. № 8506.
Добрі́ненький, -а, -е., Ум. отъ добрий.
Досновиґати, -ґа́ю, -єш, гл. Доплестись.
Лазіння, -ня, с. Ползаніе. Ном. № 975.
Милосе́рдний, -а, -е. Милосердный. Дав єсь волю серцю мому, милосердий Боже! Чуб. V. 3. Приручаю тебе, серденятко моє, милосердному Богу. Мет. 25.
Оскомелок, -лка, м. Обломокъ сухой вѣтки. Рк. Левиц.
Півголий, -а, -е. Полуобнаженный. Желех.
Порадний, -а, -е. Имѣющій совѣтъ, помощь. Старими людьми село порадне. АД. І. 49.
Постадниця, -ці, ж. Дѣвушка, играющая главную роль на обжинкахъ. Подлясье.
Рівець, -вця, м. Ум. отъ рів.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЯЗІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.