Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

князівський

Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського. Мил. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВСЬКИЙ"
Дія́ч, -ча́, м. Дѣятель. Левиц. Пов. 119.
Лови́ще, -ща, с. Мѣсто для охоты.
Лозівка, -ки, ж. пт. Sylvia palustris. Вх. Пч. II. 14.
На́зимок, -мка, м. = назімок.
Одутий, -а, -е. Обрюзглый, раздутый. Одутий, аж посинів. Шевч.
Оморочувати, -чую, -єш, сов. в. оморо́чити, -чу, -чиш, гл. = обморочувати, обморочити.
Пластати, -таю, -єш, гл. 1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Борз. у. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Драг. 303. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами. О. 1862. II. Кух. 61. 2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей. Харьк. г.
Подругувати, -гую, -єш, гл. Дружить, быть подругами. Ото моя дочка з його дочкою подругувала. Лебед. у. Я з Пріською давно вже не подругую.  
Пообніматися, -маємося, -єтеся, гл. Обняться (о многихъ).
Четверняк, -ку, м. Сортъ рога (у гребенщиковъ). Вас. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЯЗІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.