Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

князівський

Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського. Мил. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗІВСЬКИЙ"
Вистерігати, -гаю, -єш, сов. в. вистерегти, -режу, -жеш, гл. 1) Подстерегать, подстеречь. Вистереже мене коло дверей, махне мені відром, — я й догадаюсь: побіжу, води їй унесу. Г. Барв. 112. 2) Предостерегать, предостеречь.
До-сто-бі́са нар. Очень много. Cм. до.
Калічний, -а, -е. Увѣчный. Царь уп'ять послав сказать: щоб збірались до його... усі: і старе й мале й калішне. Грин. І. 174.
Крутай, -тая, м. Раст. Echinops Rirto L. ЗЮЗО. І. 121.
Праволомство, -ва, с. Нарушеніе закона, незаконное дѣйствіе.
Прирубитися, -блю́ся, -бишся, гл. О ранѣ: зажить, зарости. Вх. Лем. 456.
Сухорлявість, -вости, ж. Сухощавость. Желех.
Топір, -пора, м. Родъ топора съ длинной рукояткой. Ум. топоре́ць, топірчик. А топірці наробили із самої сталі, — пішов Штолюк із Мироном та воює пани. Гол. III. 59.
Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця. Ном. № 13794.
Чвохнути, -ну, -неш, гл. Шлепнуться, ударить. Чуб. VII. 576.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЯЗІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.