Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобилячий

Кобилячий, -а, -е. Кобылій. Вештаюсь, як кобиляча голова. Кобиляча голова дурніша за курячу. Ном. № 10234.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛЯЧИЙ"
Веретільниця, -ці, ж. 1) = веретільник. Вх. Пч. I. 16. 2) Родъ рыбы. Шух. I. 24. 3) Злая женщина.
Дога́н I, -ну, м. = Догана. К. Псал. 106.
Красий, -а, -е. Пестрый, разноцвѣтный. Вх. Зн. 29. краса. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Підспівувати, -вую, -єш, гл. Подпѣвать.
Позалякувати, -кую, -єш, гл. Запугать (многихъ). Позалякував дітей так, що й духу його бояться. Харьк. у.
Позамлівати, -ваємо, -єте, гл. Ослабѣть, изнуриться (о многихъ).
Поскуплювати, -люю, -єш, гл. Собрать вмѣстѣ. Поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25.
Постерегти, -ся. Cм. постерігати, -ся.  
Росквітчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Снять цвѣты или вѣнокъ съ своей головы.
Трунвовий, -а, -е. Гробовой. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБИЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.