Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобилячий

Кобилячий, -а, -е. Кобылій. Вештаюсь, як кобиляча голова. Кобиляча голова дурніша за курячу. Ном. № 10234.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБИЛЯЧИЙ"
Вугор, -гра, м. Угорь, прыщъ.
Драбки́, -кі́в, м. мн. Рѣшетки, составляющія боковыя стороны телѣжнаго ящика и имѣющія видъ небольшой лѣстницы.
Засту́джувати, -джую, -єш, сов. в. вастуди́ти, -джу́, -диш, гл. Простуживать, простудить. Аф. 438.
Метри́чний, -а, -е. Метрическій.
Москальня́, -ні ж., соб. 1) Великороссы. Желех. 2) Солдаты.
Обміняти, -ся. Cм. обмінювати, -ся.
Пообтирати, -ра́ю, -єш, гл. Обтереть (во множествѣ). Пообтирай чоботи. Черниг. у.
Прогоня, -ні, ж. Просѣка въ лѣсу. Харьк. г.
Розмолоти, -мелю, -леш, гл. Размолоть. Чуб. І. 117.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБИЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.