Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

князь

Князь, -зя, м. 1) Князь (государь или особа княжескаго титула). Тогді то у городі Лебедині царі і князі великим всі дивом дивували. Макс. Стереглись вони, проходячи побіля замку князя Вишневецького. Стор. МПр. 61. 2) Новобрачный, женихъ. Слухайте, бояре, що князь бреше. Ном. № 12778 Молодії князя зараз будуть ( = молодий з молодою). МУЕ. III. 128. Ум. кня́зин, князьок. Мій орлику, мій князику! Г. Барв. 495. На білому острові живе собі... якийсь князьок. Рудч. Ск. II. 93. Ув. князюка. К. ЦН. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗЬ"
Видра, -ри, ж. Выдра рѣчная, Lutra vulgaris. Вх. Пч. II. 6. Въ нижеслѣдующей пословицѣ въ томъ-же значеніи, что и вирва. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась. Ном. № 1784.
Джегерь, -ря, м. Хватъ, щеголь. Харьк. (А. Павловъ).
Земля́нка, -ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. Рудч. Ск. І. 131. 2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила. 3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Вх. Зн. 21. Ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку. Чуб. V. 800.
Кайстровий, -а, -е. Кайстрові капелюхи. Гол. Од. 19.
Натинатися, -наюся, -єшся, сов. в. натя́тися, -тнуся, -нешся, гл. 1) Натыкаться, наткнуться на острое и обрѣзаться, накалываться, наколоться. Натявся на косу. 2) Натужиться, понатужиться. Я іще як натнусь, дак іще й тебе переживу.
Повсічасний, -а, -е. Всегдашній, постоянный, вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149.)
Причавити, -влю, -виш, гл. Придавить, прижать. Причавив пальця. Н. Вол. у. Причавив мене до стіни. Н. Вол. у.
Темність, -ности, ж. 1) Темнота, неясность. Стала йому дівчина за світло й за темність. МВ. 2) Слѣпота. Шейк. 3) Невѣжество, невѣдѣніе. Мою темність осіяєш. К. Псал. 39.
Усенародній, я, е Всенародный. Право всенародне. К. ПС. 136.
Чирякуватий, -а, -е. Покрытый чирьями.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЯЗЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.