Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ключівник

Ключівник, -ка, м. У кожевниковъ: веревка на крюкѣ, вбитомъ въ потолокъ, служащая для подвѣшиванія кожи. Шух. І. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮЧІВНИК"
Бочковий, -а, -е. Бочечный. Бочкова олія. Полт. г.
Глинище, -ща, с. Мѣсто, яма, откуда беруть глину, глинница. Левиц. І. 103.
Досува́ння, -ня, с. Придвиганіе.
Заса́лювати, -люю, -єш, сов. в. заса́лити, -лю, -лиш, гл. Засаливать, засалить, вымазывать, вымазать саломъ. Глянь, як засалив рукава. Харьк.
Килавий, -а, -е. 1) = килавець. 2) килаві уставки. Уставки съ извѣстнаго рода вышивкой. Kolb. І. 48.
Краяти, краю, -єш, гл. 1) Рѣзать, разрѣзывать. Яблучко крають. Грин. III. 10. Краяти коровай дрібненько. Мет. Опанас поставив чарку, оселедець крає. Мкр. Н. 2) Кроить. Сукню крайте. Грин. III. 101. 3)серце. Раздирать, разрывать сердце. Не край мого серця. Мет. 12.
Обручка, -ки, ж. 1) Кольцо. Грин. І. 109. Дівчино-рибчино, куплю, серце, обручку, подай, подай крізь кватирочку ручку. Мет. 7. 2) Браслетъ. Сквир. у.
Перестрига, -ги, ж. 1) Овца, которая два раза въ лѣто стрижется. Мнж. 188. 2) Шерсть вторичной стрижки. Вас. 198. 3) Пристриженная овчина старой овцы. Вас. 154. 4) Насмѣшливо: обстриженный, обстриженная. Ум. перестрижка. А вона й кричить на мене: «Стрижко-перестрижко»! Екатер. у.
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Трух-трух! меж., выражающее бѣгъ лошади рысью.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮЧІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.