Виворочати, -чаю, -єш, гл. Исходить. Де вже він не виворочав, — як було почне казати покійник: бував і в Чорногорії, і в Чорноморії, і за Дунаєм.
Видибуляти, -ляю, -єш, гл. = видибати. На огород хиба було видибуля, а то все в хаті.
Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Згодя́ нар. = згодом. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці.
Зди́рок, -рка, м. У кожевниковъ: жировой слой на внутренней сторонѣ кожи, срѣзываемый во время обработки ея.
Козячий, -а, -е. = козиний. Борони, Боже... від козячого кожуха.
Набідува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Много вытерпѣть, вдоволь побѣдствовать.
Покричати, -чу́, -чи́ш, гл. Покричать.
Трунов, -нви, ж. = трунва.
