Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

князювання

Князювання, -ня, с. Княженіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗЮВАННЯ"
Війтівщина, -ни, ж. Дворъ и домъ війта. Желех.
Закордо́нник, -ка, м. = закордонець.
Зачавлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Захирѣть, заболѣть.
Обмовонька, обмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ обмова.
Побіч нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене. Левиц. МБ. 57.
Подейкувати, -кую, -єш, гл. Поговаривать. ЕЗ. V. 21. Ну, що подейкують про його. Борз. у. Люде подейкують, що подушного не буде. Валк. у. Чи сватають тебе, дівко? — Ні, не сватають, а тільки подейкують. Кобел. у. Подейкували на Бульбу, що він ніби то украв, аж воно виявилось потім, що аж он хто. Волч. у.
Понизити Cм. понижати.
Попідникати, -ка́ємо, -єте, гл. Подрости (о многихъ). Коб мені діти попідникали, то б я не журився. Н. Вол. у.
Риндза, -зи, ж. Родъ творога, приготовленнаго въ желудкѣ молодаго ягненка или теленка. Шух. І. 213.
Учителька, -ки, ж. Учительница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЯЗЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.