Гноїння, -ня, с.
1) Гноеніе.
2) Унаваживаніе, удобреніе.
Досту́кувати, -кую, -єш, сов. в. досту́кати, -каю, -єш, гл. Достукивать, достучать.
Журави́на, -ни, ж. 1) = журавель 2. 2) = журавлина. Ум. журавиночка. Я не царівна ке королівни: батькова дочка як ягодочка, матчина дочка журавиночка.
Зда́влювати, -люю, -єш, сов. в. вдави́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Сдавливать, сдавить, давить, задавить. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Здавив за руку, аж хруснуло. 2) здави́ти о́ком на ко́го. Подмигнуть. Здавив на мене оком, я й замовк та й край.
Невтомно нар. Неутомимо.
Обезглуздіти, -дію, -єш, гл. Потерять разсудокъ, ошалѣть, рехнуться. Наталка так обезглузділа, що любить запропастившагось Петра.
Овсина, -ни, ж. = вівсина. Тепер треба не в овсину, а в просину шить (не рідко).
Поздовжний, -а, -е. = подовжний. По дорозі від Теплика до Кам'янок єсть поперечний яр і поздовжний видолинок.
Прокладати, -да́ю, -єш, сов. в. прокласти, -кладу́, -де́ш, гл. Прокладывать, проложить. Проклали зірочки дорогу у Русалим.
Штанина, -ни, ж. Одна калоша брюкъ. Ой піду я до млина, а у млині новина, роздер мельник штанину.
