Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

князювати

Князювати, -зюю, -єш, гл. 1) Княжить, быть княземъ. Але то ще за Батия, як князювали колись князі. Васильск. у. Не перестане, мабуть, князь... князювати. К. Бай. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЯЗЮВАТИ"
Давномину́лий, -а, -е. Давнопрошедшій.
Зате́рпнути, -ну, -неш, гл. Отерпнуть, онѣмѣть. Богослов курив та й курив, аж язик йому затерп. Св. Л. 122.
Зірко 2 нар. Звѣздная ночь. Н. Вол. у.
Оце нар. = отсе. Оце твої діти. Шевч.
Перебийніс, -носа, м. Съ перебитымъ носомъ.
Подоповзати, -за́ємо, -єте, гл. Доползти (о многихъ).
Трунонька, труночка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
Тяпкарь, -ря, м. = кептар. Угор. Гол. Од. 82.
Упокоїти, -ся. Cм. упокоювати, -ся.  
Утіснити Cм. утісняти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЯЗЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.