Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кметити

Кметити, кмечу, -ти́ш, гл. Смекать, понимать; замѣчать, примѣчать. Уже дитина кметить. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМЕТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМЕТИТИ"
Вогничок, -чка, м. Ум. отъ вогонь.
Го́цки меж. = Гоц. Ном. ст. 300, № 364.
Корчування, -ня, с. Корчеваніе.
Лісо́к, -ска, лісонько, -ка, лісо́чок, -чка, м. Ум. отъ ліс.
Наро́дник, -ка, м. Ученикъ народнаго (уѣзднаго) училища во вторую четверть XIX в. Сим. 72.
Облазити, -жу, -зиш, сов. в. облізти, -зу, -зеш, гл. 1) Облѣзать, облѣзть, слѣзать, слѣзть. Чогось шерсть на собаці облізла. 2) Лупиться, облупиться. Рудч. Ск. II. 53. Од сонця шкура на носі облазить. Харьк.
Плюй, плю́я, м. Плевокъ.
Позапрацьовувати, -вуємо, -єте, гл. Заработать (о многихъ).
Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КМЕТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.