Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кметити

Кметити, кмечу, -ти́ш, гл. Смекать, понимать; замѣчать, примѣчать. Уже дитина кметить. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМЕТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМЕТИТИ"
Відвертання, -ня, с. 1) Отворачиваніе 2) Отвертываніе, откручиваніе. 3) Вычитаніе.
Віскривий, -а, -е. Сопливый, возгривый.
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Канцілюга, -ги, ж. Бранное слово. Аже поти коїла, поки розвела чоловіка з жінкою, канцілюга така. Кобелякск. у.
Капарка, -ки, ж. Обѣднѣвшая, обнищавшая.
Ламанці, -ців, мн. = шулики 1.
Обабок, -бка, м. Раст. Boletus Scaber Bull. ЗЮЗО. І. 114.
Підкріпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підкріпити, -плю́, -пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. Коли б тебе Господь підкрепив. Г. Барв. 280.
Попереброджувати, -джую, -єш, гл. Перейти въ бродъ (во многихъ мѣстахъ, о многихъ людяхъ).
Розжиріти, -рію, -єш, гл. Разжирѣть.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КМЕТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.