Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кметити

Кметити, кмечу, -ти́ш, гл. Смекать, понимать; замѣчать, примѣчать. Уже дитина кметить. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМЕТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КМЕТИТИ"
Архи́мницький, -а, -е. Шарлатанскій, плутовской.
Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Божевільня, -ні, ж. Больница или домъ для умалишенныхъ. Шейк.
Гадюцький, -а, -е. = гадючий Чуб. І. 122.
Медни́й, -а́, -е́ Обильный медомъ; медоносный. Медний рік. О. 1861. XI. Свид. 60. Щоб ваша бджола все медна була. О. 1861. Свид. 62.
Ожити, -ся. Cм. оживати, -ся.
Оюн, -на́, м. Вьюнъ. Вертиться як оюн в ополонці. Ном. № 3124.
Примножа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. примно́житися, -жуся, -жишся, гл. Умножаться, умножиться, увеличиться.
Спіліти, -лію, -єш, гл. Созрѣвать, дѣлаться спѣлымъ. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, — чорна. Черк. у.  
Уступний, -а, -е. Вступительный. уступне письмо. Запродажная запись. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КМЕТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.