Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Відклінщина, -ни, ж. Прощальный пиръ: а) по случаю выхода ученика отъ мастера-кобзаря; б) по окончанія свадебных празднествъ (въ субботу).
Граді́ль, -ля, м. Гредиль, часть плуга, въ которую укрѣпляется чересло.
Дручо́к, -чка, м. Ум. отъ друк.
Завсі́дний, -а, -е. Всегдашній. Въ значеніи обычный. Зрушили завсідній спокій життя. Завсідні житечні турботи.
Колиска, -ки, ж. 1) Люлька, колыбель. Яке в колиску, таке в могилку. 2) Качели. Хочете... гуляти, ідіть до колиски, та тілько сами не колишіться. Ум. колисочка. Мальована колисочка, засни мала дитиночка.
Лис 2, лисий, -а, -е. 1) Лысый, плѣшивый. Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, — велика ласка пана Бот. Лисий лисого здалека бачить. 2) — гора́. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3) — дя́дько. Чортъ, домовой. 4) — кінь, віл и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. Знаються, як лисі коні. 5) — хвіст. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6) — яйця. Раст. Satyrion.
Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече.
Теж нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був.
Тьотя, -ті, ж. Тетя. У дѣтей: всякая женщина.
