Застава́ти, застаю́, -єш, сов. в. заста́ти, -ста́ну, -неш, гл. Заставать, застать. Буду бігти, коня гнати, щоб дівку застати. Іди, корови дій, що від батька нагнала. — Я ті подою, що в тебе застала.
Пльондратися, -раюся, -єшся, гл. Шлепать, идти по водѣ.
Повимудровувати, -вую, -єш, гл. = повигадувати.
Попідтікати, -каємо, -єте, гл. То-же, что и підтекти, но во множествѣ.
Провидіти, -джу, -диш, гл. Прозрѣть. Ту є на долині така керниці.... що й аби темний у ні умивсі, то би провидів.
Рідота, -ти, ж. Жижица.
Рубковий, -а, -е. Изъ тонкаго полотна. Крайте рушнички рубковії.
Скройка, -ки, ж. Выкройка, шаблонъ (для шитья).
Узлик, -ка, м. = вузлик. Із кишені взявши узлик, гарно шовком шитий, повен, мабуть на червінець.... Сама ще така, як узлик. Ум. узличок. Ти ж мій узличок! Ласкательное обращеніе къ ребенку.
Щедрий, -а, -е. 1) Щедрый. Скупий складає, а щедрий поживає.
2) щедрий вечір. Канунъ Новаго года.
