Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобзарьський

Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЗАРЬСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЗАРЬСЬКИЙ"
Амбо́н, -на и -ну, м. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХІІ. 122.
Вижати Cм. вижинати.
Загостри́ти, -ся. Cм. заго́стрювати, -ся.
Задої́ти, -дою́, -їш, гл. О коровѣ: испортить неаккуратнымъ доеніемъ.
Несплячки, -чок, ж. мн. Безсонница (у дѣтей). КС. 1883. VII. 588.
Складня, -ні, ж. = кладня. Гол. II. 518.
Смаровіз, -воза, м. = шмаровіз. Полюбила смаровоза — нещаслива доля: смаровіз намастив віз, поїхав в дорогу. Чуб. V. 672.
Схизмат, -та, схизматик, -ка, м. Раскольникъ, еретикъ; названіе иновѣрцевъ у католиковъ. Шевч. 138.
Триблистий, -а, -е. Съ запавшими боками. Віл триблистий. Черк. у.
Форботи, -бо́т, ж. мн. Кружева. Робит форботи. Гол. ІІІ. 498.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБЗАРЬСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.