Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кнюх

Кнюх, -ха, м. Увалень, неповоротливый человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНЮХ"
Гулюма́ха, -хи, ж. Большая шишка. Лохв. у.
Джи́гати, -гаю, -єш, одн. в. джигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Хлестать, хлестнуть, ударять, ударить розгами. 2) Кусать, куснуть (о насѣкомыхъ).
Ди́вдерев, -ва, м. = Дивдерево. Лв. 98.
Доколі́нниці, -ниць, ж. мн. Родъ длинныхъ чулокъ у гуцуловъ. Гол. Од. 72.
Очужілий, -а, -е. Сдѣлавшійся чужимъ. Знайшов modus vivendi з очужілими земляками. К. ХП. 26.
Перещепити Cм. перещеплювати.
Позагартовувати, -вую, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Попідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Подставить (во множествѣ).
Скотити, -ся. Cм. скочувати, -ся.
Урядників, -кова, -ве Принадлежащій чиновнику. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.