Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

книжній

Книжній, -я, -є. Книжный. Вибачайте, люде добрі, що козацьку славу так навманя росказую без книжньої трави. Шевч. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИЖНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КНИЖНІЙ"
Балберка, -ки, ж. Поплавокъ въ рыболовныхъ сѣтяхъ. Ум. балберочка. Черном.
Висліпити, -плю, -лиш, гл. Ослѣпить всѣхъ. Іще не всіх чортів висліпили — підемо сліпить. Ном. № 10346.
Відгусти, -ду, -деш, гл. Окончить гудѣть, шумѣть. Одгуло весілля, зосталися молоді самі у хаті. МВ. (О. 1862. І. 95).
Відморювати, -рюю, -єш, сов. в. відморити, -рю, -риш, гл. — бджоли. Морить, заморить пчелъ. Треба перед Спасом одморювати бджіл. Волч. у. (Лобод.).
Гейса меж. Крикъ на воловъ: налѣво. Вх. Лем. 403.
Зашпува́ти, -пу́ю, -є́ш, гл. Заволноваться, запѣниться. Заграє море й зашпує. Мкр. Г. 5.
Ожльоди, -дів, м. мн. = ожелест. Вх. Лем. 455.
Побіденник, -ка, м. Бѣдняга, горемыка. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12351.
Псалтирочка, -ки, ж. Ум. отъ псалти́рка.
Упірливо нар. Упорно. Мовчав упірливо. Г. Барв. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КНИЖНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.