Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобеля

Кобеля, -лі, ж. 1) Корзина. Вх. Зн. 26. Постав, мати, кобелю, де я мала постелю. Гол. 2) Сумка, котомка. Набірають калачів-гусочок в кобелі (торбинки) скільки спроможуть. О. 1862. IV. 30. 3) Рыболовный снарядъ, похожій на сак. Чигирин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЕЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЕЛЯ"
Воскрешати, -шаю, -єш, сов. в. воскресити, -шу, -сиш, гл. Воскрешать, воскресить. Чорна корова людей коле, а біла воскрешає. Ном. стр. 291, № 44.
Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
За́біч I, -бочі, ж. 1) Укромное мѣсто. у за́біч. Въ сторону, въ сторонѣ. 2) Укромный заливъ, бухта съ спокойнымъ теченіемъ. Вас. 206.
Котях, -ха, м. = кізяк. Ґава зимою: «руб копіях!» І тому рада. Мнж. 172.
На-по́ступі, нар. Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. Тут косовиця заходе, а жінка на-поступі, — треба на родини та на хрестини грошей, а де їх узяти. Павлоград. у.
Перепечайка, -ки, ж. = перепічайка. Знайте мене, перепечайку, що на воротях тісто. ЗОЮР. І. 148.
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Ряжечка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа. Черниг. у.
Утоплий, -а, -е. Утонувшій. Павлогр. у.
Хавчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть слабо. Хоч вельми дуже запищить, хоч не до прикладу хавчить, або нявчить, мов по котячі. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБЕЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.