Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобеля

Кобеля, -лі, ж. 1) Корзина. Вх. Зн. 26. Постав, мати, кобелю, де я мала постелю. Гол. 2) Сумка, котомка. Набірають калачів-гусочок в кобелі (торбинки) скільки спроможуть. О. 1862. IV. 30. 3) Рыболовный снарядъ, похожій на сак. Чигирин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЕЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЕЛЯ"
Безугавний, -а, -е. Безостановочный, неугомонный.
Вечірок, -рка, вечірочок, -чка, м. Ум. отъ вечір.
Виголошувати, -шую, -єш, сов. в. виголосити, -шу, -сиш, гл. Объявлять, объявить, громко произнести, провозгласить.
Довми́тися, доуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Лебедин. у. Він довмився, що посіяти. Черк. у. Добре ви собі довмилися. Н. Вол. у.
Дочу́хна, -ни, ж. Дочь.
Короставий, -а, -е. 1) Чесоточный. 2) Шероховатый (о твердой поверхности). Шух. І. 284.
Крутихвіст, -хвоста, м. Изворотливый, фальшивый, перемѣнчивый человѣкъ.  
Навколі́нці нар. = навколішки.
Недоля, -лі Злополучіе, бѣда. Його жінка кляла-проклинала: «Бодай тебе, козаче сіромахо, побило в чистому полі три недолі: перша недоля — щоб під тобою добрий кінь пристав, друга недоля — щоб ти козаків не догнав, третя недоля — щоб тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили». ЗОЮР. І. 215-216. Недолю співаю козацького краю. Шевч. 163., Ум. недоленька, недо́лечка.
Тернянько, те́рнячко, -ка, с. Ум. отъ терня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБЕЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.