Безносько, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій носа.
Відкуповуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відкуплятися.
Гарбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини.
Зальо́ги, -гів, м. мн. Засада. Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями — один з одного боку, а другий з другого; ми туди, а вони до нас.
Наві́дувати, -дую, -єш, сов. в. наві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить; посѣщать, посѣтить, провѣдывать, провѣдать. Кого Бог любить, того й навідує. 2) Узнавать, узнать, гдѣ находится что-либо. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Ой на току, на току молотили хлопці, навідали куріпочку, накриту в коробці.
Надулі́сся, -ся, с. Мѣсто возлѣ лѣса, опушка лѣса. А що то ти, чоловіче, робиш? Защо ти нашого німого старця б'єш? — обізвавсь до нього чоловік із надулісся, та й гукнув на товариство, а ті так і вискочили з лісу.
Обіцянка, -ки, ж. Обѣщаніе. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість.
Поділющий, -а, -е. = подільчивий. Вона у вас гарна: трудяща і поділюща.
Різня, -ні, ж. 1) Бойня. 2) Убой. Волів женуть на різню.
Шаблюка, -ки, ж. Ув. отъ шабля. Коли б, Боже, воювати, щоб шаблюки не виймати.
