Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клюшниця

Клюшниця, -ці, м. = ключниця. Ракша — клюшниця од вирію. Ном. № 14029. У нас невістка не робітниця, нашому добру не кукібниця, і нашим коморам не клюшниця. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЮШНИЦЯ"
Буківка, -ки, ж. Родъ гриба. Вх. Лем. 395.
Доква́шувати, -шую, -єш, сов. в. доква́сити, -шу, -сиш, гл. Доквашивать, доквасить. Треба доквасити огірки.
Заму́лювати, -люю, -єш, сов. в. заму́лити, -лю, -лиш, гл. Заносить, занести иломъ.
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ). Канев. у.
Неввага, -ги, ж. Невниманіе. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.
Поізбавити, -влю, -виш, гл. = позбавити. А ти мене поізбавив любого спокою. Гол. І. 323.
Розсмердітися, -джуся, -дишся, гл. Начать сильно вонять.
Росхвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. росхвали́тися, -люся, -лишся, гл. Хвастать, расхвастаться. А додому йди, — не росхвалюйся. Грин. III. 695.
Скаля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. Желех. 2) Лучина, щепка. Вх. Зн. 63.
Читати, -та́ю, -єш, гл. 1) Читать. Батенько йде та в листоньку читає, читаючи та жалібненько ридає. Чуб. І. 174. 2) Считать. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЮШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.