Боркання, -ня, с.
1) Подрѣзываніе крыльевъ (у птицъ).
2) Усмиреніе, прибираніе къ рукамъ кого.
Заяри́нитися, -нюся, -нишся, гл. Въ загадкѣ: Звечора заяринилось, а к світові засандричилось. (Діжа з кістом).
Згрязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. = згрузи́ти. Згряжена дорога.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Не квапся поперед батька в пекло. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! . 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду.
Кінно нар. Ha коняхъ. Слуги їдуть кінно округ воза.
Кохан, -на́, м. = коханець.
Обітря, -ря, с. = обвітря (Квітки) напували пахощами обітря.
Овдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Сухобрус овдовів і його дочки хазяйнували в господі.
Тройко числ. Трое. Ум. тро́єчко.
Христосати, -саю, -єш, гл. Пѣть христо́санки.
