Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикун

Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКУН"
Бувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Чуб. І. 236. Не питай старого, а питай бувалого. Ном. № 5784.
Бурячча, -ча, с. соб. отъ буряк.
Викувати Cм. виковувати.
Качконогий, -а, -е. Ходящій по утиному, переваливаясь. Ач, яка качконога. Харьк. у.
Обгоріти Cм. обгоряти.
Перегравати, -раю́, -єш, сов. в. перегра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Играть, сыграть сильнѣе, чѣмъ слѣдуетъ. 2) Только сов. в. Окончить играть. Музика переграла. 3) Осиливать, осилить въ игрѣ. Петро переграв Івана. 4) Только сов. в. Перебродить. Пиво переграло.
Пірчити, -чу, -чиш, гл. Колотить, бить (кого). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить, то вже йому й не хочеться, насилу живий вирвався. Рудч. Ск. І. 3. Жене баба квочку з курчатами та пірчить її дубцем. Грин. І. 203.
Понавчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Научиться (о многихъ или многому). Ми понавчались. Г. Барв. 436. В панів понавчались. Кв.
Трупоїд, -да, м. Червь, поѣдающій трупы. Шейк.
Хвартух, -ха, м. Передникъ. Чуб. VII. 429. Ближча сорочка, неже хвартух. Ном. № 9729. Cм. фартух. Ум. хвартушо́к, хвартуше́чок. Чуб. V. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.