Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикун

Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКУН"
Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.  
Лагодний, -а, -е. = лагідний. Будь лагодним, будеш і Богу угодним. Ном. № 4425.
Ланя, -ні, ж. Лань. Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять? К. Іов. 88.
Неодмовний, -а, -е. Безотговорочный.
Побігнути, -гну́, -неш, гл. = побігти. Побігне із костела.  
Повід, -вода, м. Поводъ. Украдено в мене коня вороного і поводи з зеленого шовку. Чуб. V. 410. Ум. повідець.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Розчислити Cм. розчисляти.
Трутник, -ка, м. 1) Отравитель. Рк. Левиц. 2) Раст. Polyporus igniarius Fr. ЗЮЗО. І. 132.
Унатуритися, -рюся, -ришся, гл. Развиться физически. Худе собі дівча, ще не внатурилось. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.