Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикун

Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКУН"
Буки нескл. Славян. названіе буквы Б. Аз — били мене раз; буки — набралися муки. Ном. № 6068.
Досвідча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. досві́дчитися, -чуся, -чишся, гл. Ссылаться на чье либо свидетельство до какого либо времени. Досвідчився циган жінкою й дітьми, поки забрали всіх у тюрму. Васильк. у. 2) Убѣждаться, убѣдиться по опыту; узнать. Перемагала свій жаль як тільки мога, щоб люде не досвідчились. Г. Барв. 168.
Задуби́ти, -ся. Cм. задублювати, -ся.
Зау́лок, -лка, м. Глухой переулокъ. Хожу, хожу, тілько улиці й заулки перехрещую. МВ.
Ма́цати, -цаю, -єш, [p]одн. в.[/p] мацнути, -ну́, -не́ш, гл. Щупать, ощупывать. Усі кинулись шукати. Мацали-мацали по долівці — нема (перстіня). Г. Барв. 206.
Назбива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Сбить нѣсколько штукъ. 2) Напахтать масла. Жінка назбивала діжечку масла. Рудч. Ск. II. 167. 3) назбива́ти гро́шей. Собрать денегъ. Желех.
Неписаний, -а, -е. 1) Не писанный, не написанный. 2) Устный. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7.
Постати Cм. поставати.
Тигриця, -ці, ж. Тигрица. Поранена тигриця. Левиц. І. 259.
Хмарник, -ка, м. Колдунъ, управляющій тучами. МУЕ. ІІІ. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.