Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриль

Бриль, -ля, м. Шляпа. Чуб. ѴІІ. 413. Старий сидів в сорочці білій, в брилі, на приспі. Шевч. На голову бриль наложив. Котл. Ен. І. 27. простий бриль. Соломенная шляпа, сшитая изъ гладкой, не зубчатой соломенной тесьмы. Чуб. VII. 413. Ум. брилик, бриличок, брилець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЛЬ"
Білкатий, -а, -е. Имѣющій большіе бѣлки въ глазахъ. Шейк.
Виспінути, -спіну, -неш, гл. = ви́спіти 2. Кажу йому: не виспінеш туди. Так ні, таки пробі: виспіну ще! та й сидить, базікає, — ну й загаявся. Новомоск. у.
Відбігатися, -гаюся, -єшся, гл. = видбігати 2.
Гильня, -ні, ж. Стая волковъ въ періодъ течки. Желех.
До́ків нар. = докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.
Започи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдохнуть.
Лускорі́х, -ха, м. 1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. Вх. Пч. II. 9. 2) = лускач. Шух. I. 291.
Рубковий, -а, -е. Изъ тонкаго полотна. Крайте рушнички рубковії. Рк. Макс.
Сприкрюватися, -крююся, -єшся, сов. в. сприкритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. Йому сі то сприкрило. Гн. І. 177.
Цвиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.