Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриль

Бриль, -ля, м. Шляпа. Чуб. ѴІІ. 413. Старий сидів в сорочці білій, в брилі, на приспі. Шевч. На голову бриль наложив. Котл. Ен. І. 27. простий бриль. Соломенная шляпа, сшитая изъ гладкой, не зубчатой соломенной тесьмы. Чуб. VII. 413. Ум. брилик, бриличок, брилець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЛЬ"
Бишиха, -хи, ж. и пр. = бешиха и пр.
Букивчак, -ка, м. Зябликъ, Fringilla coelebs. Вх. Уг. 228.
Буряти, -ря́ю, -єш, гл. = бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.
Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік). Мил. 209.
Лу́бка, -ки, ж. Табакерка. Черниг. г.
Отаборитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Расположиться лагеремъ. От він (царь) і отаборився над морем. Рудч. Ск. II. 89. 2) Расположиться обозомъ, установить возы, остановиться. Пооравши, ми отаборились у долині на степу. Борз. у. Отаборились весільні за ворітьми у батька молодої, бо ворота були зачинені.
Плісня, -ні, ж. 1) Плѣсень. Н. Вол. у. 2) = плішня. Берд. у.
Роскурити, -ся. Cм. роскурювати, -ся.
Срака, -ки, ж. Задница.
Шатро, -ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Шевч. 339. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом. Г. Барв. 235.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.