Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикатися

Брикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. Ном. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Котл. Ен. І. 28. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. Ном. № 8888. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАТИСЯ"
Зморщитися, -щуся, -щишся, гл. Сморщиться. Левиц. Пов. 339. Згорбився, зморщився ще й зажурився. Чуб. V. 1147.
Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. Єв. Мр. X. 37.
Нераненько нар. Ум. отъ нерано.
Перестрижка, -ки, м. Ум. отъ перестрига.
Півторарічняк, -ка, м. Бычекъ полуторагодовалый. Гн. II. 27. Cм. півторак.
Полегшіння, -ня, с. Облегченіе. Зробив полегшіння нашому краєві. О. 1862. V. 70.
Поприблуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. То-же, что и приблудитися, но о многихъ.
Посукати, -ка́ю, -єш, и -сучу, -чиш, гл. 1) Ссучить (во множествѣ). Чом ти, козаче, поводів не маєш? Ой як не маєш, я ж би ті посукала. Чуб. V. 391. Із його сала свічі посукала. Чуб. V. 1072.
Роспарки мн. О сапогахъ, рукавицахъ и пр. = не парные. Мнж. 191. Cм. ii. роспари.
Світувати, -ту́ю, -єш, гл. Ходить по свѣту. Чуб. III. 262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.