Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикатися

Брикатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. Ном. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Котл. Ен. І. 28. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. Ном. № 8888. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАТИСЯ"
Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево. Чуб. V. 105.
Жва́кнути, -ну, -неш, гл. Брякнуться, шлепнуться.
Закінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса. Ном. II.
Лазниця, -ці, ж. Банщица. Ум. лазни́чка.
Наля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = налити. Наляє... чарку горілки. Грин. III. 592. Їли як пани, а наляли як свині. Чуб. I. 235.
Позасмолювати, -люю, -єш, гл. Засмолить (во множествѣ). Мабуть дороге дуже вино, що пляшки позасмолювані. Кіевск. у.
Припильнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Присмотрѣть. 2) Постараться (въ работѣ), поусердствовать. Нумо, діти, нумо, нулю припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати. Н. п.
Стирити, -рю, -риш, гл. Встащить.
Шурин, -на, м. Шуринъ. Ном. № 3409. Убив брата мойого, ще шурина свойого. Чуб. V. 739.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.