Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикати

Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. Ном. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Котл. Ен. І. 28. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. Ном. № 8888. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАТИ"
Баклаг, -га, м. и баклага, -ги, ж. = боклаг. Вас. 145. Бери баклаг і барилу. Чуб. V. 1094. Ум. баклажок, баклажка.
Безбожно, нар. Безбожно, жестоко.
Замире́ння, -ня, с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення. Стор. II. 85.
Класичний, -а, -е. Классическій. Згадав класичні Афини й пишні береги Мореї. Левиц. Пов. 13.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл. 1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Н. п. Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума. 2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Мет. 9. Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Шевч. 66. Не прийшов я кликати праведників. Св. Л. V. 32. Клич громаду! Шевч. 208. Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Федьк. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте! Котл. Ен. І. 27. 8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя? Гол.
Необорність, -ности, ж. Непреодолимость.
Росковерзуватися, -зуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Дитина росковерзувалася.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Товпачити, -чу, -чиш, гл. ? Оце як бач, то не товпач, бо скажуть — дурень великий. Ном. № 6324.
Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. АД. І. 332. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. АД. І. 197. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити. КС. 1884. І. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.