Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриніти

Брині́ти и брені́ти, -ню, -ниш, гл. 1) Звучать, звенѣть, дребезжать, издавать звукъ, — преимущественно о струнѣ и о подобныхъ струнному звукахъ. Струна бренить. Пісня стихла, тільки одна луна її бреніла ще. Мир. ХРВ. 6. Полотно міцне, аж бринить. Черк. у. Аж губа бринить, та страшно казати. Губи так бринять од холоду. Ном. № 652. Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли. Грин. ІІІ. 170. Так так грали музики і гуляли святі, аж шиби бреніли. Гн. II. 69. 2) Жужжать. Ярі пчілоньки не бриніть рано. Гол. III. 30. Бо му комарь в ухо бренить. Чуб. V. 1087. 3) Журчать, струясь. З криничовини вода бринить. Н. Вол. у. А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли. Чуб. ІІІ. 220. 4) Цвѣсть, красоваться. Ой зацвіла маковочка, зачала бриніти. Чуб. V. 53. Бринять всюди паняночки як королів цвіт. О. 1862. X. 12. 5) Блестѣть, переливаясь. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 6) 1 и 2-е л.: бриніє, -єш, гл. Дѣлаться, быть едва замѣтнымъ. Орел під хмарою тільки бриніє. сніг бриніє. Мелкій, едва замѣтный снѣгъ моросить. Нѣжин. у. 7) в голові йому вже добре бренить. У него уже порядочно шумить въ головѣ. МВ. (КС. 1902. X. 146).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНІТИ"
Завісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл.кого́. Сообщить (кому). Думали-думали, як йога лучче Катрю завістити про те, що чули. МВ. ІІ. 138.
Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл. 1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку. Чуб. V. 937. 2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала. Стор. І. 15.
Ка' 1). Cм. казати. 2) Сокращ. изъ кат въ выраженіи ка'зна употребляющемся также и въ полной формѣ. Cм. кат. ка'-зна-що. Чортъ знаетъ что, дрянь; чепуха. Нами парубок — дівка нічого, а вийшло ка'-зна-що. Ном. № 7557. Употребляется иногда какъ существительное: таке ка-зна-що́ говорить. Такую чепуху говорить. Прийде ка'-зна-що, ка'-зна-звідки, та й грукотить, як воріт не розламає. К. ЧР. 5. ка'-зна-яки́й робітник. Плохой работникъ. ка'-зна-куди. Чортъ знаетъ куда. ка'-зна-чого, ка'-зна-нащо. Чортъ знаетъ зачѣмъ. ка'-зна-звідки. Чортъ знаетъ откуда и т. д.
Оденути, -ну, -не́ш, гл. Одѣть. К. (Желех.).
Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.
Піяк, -ка, м. 1) = пияк. Г. Барв. 290. 2) мн. Vaccinium uliginosum L. ЗЮЗО. І. 140.
Попереціжувати, ясую, -єш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Торохтійка, -ки, ж. Пустомеля, болтунья. І не заціпить їй, гаспидській торохтійці. О. 1861. XI. Кух. 34.
Уторжитися, -жуся, -жишся, гл. Выручиться. А що, карбованців п'ятдесят уторжилось, чи нії Лебедин. у.
Шкваркотня, -ні, ж. Шипѣніе и трескъ кипящаго жира.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.