Вигнанець, -нця, м. Изгнанникъ.
Гоготати, -чу́, -чеш и гоготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ржать. А на дворі кониченьки гогочуть. 2) Издавать сильный и продолжительный звукъ, напр.: при отдаленномъ громѣ, сильномъ вѣтрѣ, сильномъ пламени. Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає. Вітер на десять голосів реве і виє, і скиглить, і гоготить. А наша хати полум'ям полала, і навкруги земля, мов пекло, гоготала.
Закругли́ти, глю́, -лиш, гл. Округлить. Вікно зверху трохи закругляне.
Неосудливий, -а, -е. Не осуждающій другихъ, не говорящій о другихъ дурного. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, неревнивая моя, неосудливая!
Обломити, -млю, -миш, гл. Обломать, сломать. Мій кінь стані не простоїть, моя зброя кілка не обломить.
Остаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть.
Підтомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підтоми́тися, -млюся, -мишся, гл. Я підтомилась... по житу блудячи.
Похмарний, -а, -е. Пасмурный.
Соняшниця, -ці, ж. чаще мн.: соняшниці. Спазматическія боли въ животѣ.
Стромота, -ти, ж. = соромота. Танець не робота: хто не вміє, то стромота.
