Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриніти

Брині́ти и брені́ти, -ню, -ниш, гл. 1) Звучать, звенѣть, дребезжать, издавать звукъ, — преимущественно о струнѣ и о подобныхъ струнному звукахъ. Струна бренить. Пісня стихла, тільки одна луна її бреніла ще. Мир. ХРВ. 6. Полотно міцне, аж бринить. Черк. у. Аж губа бринить, та страшно казати. Губи так бринять од холоду. Ном. № 652. Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли. Грин. ІІІ. 170. Так так грали музики і гуляли святі, аж шиби бреніли. Гн. II. 69. 2) Жужжать. Ярі пчілоньки не бриніть рано. Гол. III. 30. Бо му комарь в ухо бренить. Чуб. V. 1087. 3) Журчать, струясь. З криничовини вода бринить. Н. Вол. у. А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли. Чуб. ІІІ. 220. 4) Цвѣсть, красоваться. Ой зацвіла маковочка, зачала бриніти. Чуб. V. 53. Бринять всюди паняночки як королів цвіт. О. 1862. X. 12. 5) Блестѣть, переливаясь. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 6) 1 и 2-е л.: бриніє, -єш, гл. Дѣлаться, быть едва замѣтнымъ. Орел під хмарою тільки бриніє. сніг бриніє. Мелкій, едва замѣтный снѣгъ моросить. Нѣжин. у. 7) в голові йому вже добре бренить. У него уже порядочно шумить въ головѣ. МВ. (КС. 1902. X. 146).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНІТИ"
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом. Славяносерб. у.
Кендериця, -ці, ж. Кукуруза. Вх. Зн. 25.
Непокора, -ри, ж. Непокорность.
Побіденник, -ка, м. Бѣдняга, горемыка. Вареники-побіденники, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12351.
Пообніматися, -маємося, -єтеся, гл. Обняться (о многихъ).
Пора, -ри, ж. 1) Время, пора. Як прийшла до його тая пора, шо вже йому треба бігти, то він так стогне. Грин. II. 137. У робочу пору. Стор. МПр. 67. 2) Возрастъ. дівчина на порі, у порі. Дѣвушка-невѣста. Росла, рост дівчинонька та й у порі стала. Зміев. у. 3) на таких порах бути. Быть беременной. Хиба ти вже забув, що покинув мене на таких порах? Чуб. II. 19. 4) без пори. Преждевременно. Нив дуже горілку, та так без пори і вмер. Канев. у. 5) Употр. какъ нарѣчіе: пора. Та годі седіти, да пора летіти. Мет. 257.
Прачити, -чу, -чиш, гл. Бить валькомъ бѣлье, полотно. Я думав, що прачки прачуть, а то по Марусі малі діти плачуть. Грин. ІІІ. 241.
Примітний, -а, -е. Замѣтный. Ярочок, ледві примітний серед широкого степу. Левиц. Пов. 191.
Проблищатися, -щаюся, -єшся, гл. Просвѣчивать, блестѣть сквозь что. Ти, місяцю, світи, світи, ти, конику, біжи, біжи, ти, місяцю, проблищайся, ти, конику, потішайся. Чуб. V. 547.
Тесака, -ки, м. Рубака, забіяка, драчунъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.