Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриніти

Брині́ти и брені́ти, -ню, -ниш, гл. 1) Звучать, звенѣть, дребезжать, издавать звукъ, — преимущественно о струнѣ и о подобныхъ струнному звукахъ. Струна бренить. Пісня стихла, тільки одна луна її бреніла ще. Мир. ХРВ. 6. Полотно міцне, аж бринить. Черк. у. Аж губа бринить, та страшно казати. Губи так бринять од холоду. Ном. № 652. Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли. Грин. ІІІ. 170. Так так грали музики і гуляли святі, аж шиби бреніли. Гн. II. 69. 2) Жужжать. Ярі пчілоньки не бриніть рано. Гол. III. 30. Бо му комарь в ухо бренить. Чуб. V. 1087. 3) Журчать, струясь. З криничовини вода бринить. Н. Вол. у. А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли. Чуб. ІІІ. 220. 4) Цвѣсть, красоваться. Ой зацвіла маковочка, зачала бриніти. Чуб. V. 53. Бринять всюди паняночки як королів цвіт. О. 1862. X. 12. 5) Блестѣть, переливаясь. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 6) 1 и 2-е л.: бриніє, -єш, гл. Дѣлаться, быть едва замѣтнымъ. Орел під хмарою тільки бриніє. сніг бриніє. Мелкій, едва замѣтный снѣгъ моросить. Нѣжин. у. 7) в голові йому вже добре бренить. У него уже порядочно шумить въ головѣ. МВ. (КС. 1902. X. 146).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНІТИ"
Бодячий, -а, -е. Бодливый. Бодячий бик. Вх. Лем. 393.
Ватра, -ри, ж. 1) Очагъ. Шух. І. 186. Огонь. жива ватра. Огонь, добытый при помощи тренія другъ о друга двухъ кусковъ дерева; добывается съ извѣстными обрядами ватагом в полонині и служить для разведенія огня въ жилищѣ пастуховъ и для совершенія различныхъ обрядовыхъ дѣйствій надъ скотомъ, охраняющихъ, по мнѣнію пастуховъ, этотъ послѣдній. Шух. І. 191. 2) Подъ печи, на которомъ печется хлѣбъ. Вх. Лем. 395. Ум. ватерка. Ой там на леваді ватерка ся курить. Гол. І. 290. Чи би ви не дали мені ватерки? Гн. II. 241.
Двойле́зний, -а, -е. Съ двумя лезвіями. Черниг. г.
Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Кепотво, -ва, с. Глупость. Сховай кепство на господарство. Ном. № 2838. Щоб не робив кепства, то поклади три карбованці. Черк. у.
Обертати, -та́ю, -єш, сов. в. оберну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, повернуть, оборачивать, оборотить. Треба обернути тоншим боком. Уман. и Гайсин. уу. 2)на що. а) Употреблять, употребить на что, для чего. Обертати на користь собі всяку тварь. Дещо. Твоє святе слово на святе діло обернуть. К. (О. 1861. VI. 33). А добро, що наздирали з убогого люду, на потреби військовії обернене буде. К. Досв. 219. б) = — у що. в)на свій обича́й. Повернуть по своему. Як тиєї води ніхто не може обернути на свій обичай, так щоб мої бжоли жадний уречи не мог. Чуб. І. 73. 3)у що. Превращать, превратить во что. Князьку будівлю обернули в хлів. К. ПС. 63. обернути в ніщо. Обратить въ ничто. Обертаючи в ніщо слово Боже переказом вашим. Єв. Мр. VII. 13. Также въ ариѳметикѣ: превращать, превратить (именов. числа). 17216 вершків обернути у верстви. Кон. Ар. 17.
Підрізувати, -зую, -єш, сов. в. підрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать. Підрізав поли він чимало. Гліб. 2) Вырѣзывать, вырѣзать соты въ ульѣ. От раз підрізав він вулика. Мнж. 100. Зблизивсь і Спас. Треба підрізувати мед. Г. Барв. 148.
Порихтувати, -ту́ю, -єш, гл. Снарядить, приготовить. Та порихтуй воза, а я піду за волами. Черк. у. Велів гармати порихтувати, на Вирвин город стріли пускати. Мет. 335.
Темнісінько нар. Совершенно темно, очень темно. Округи темнісінько. МВ. (О. 1862. І. 74).
Трогати, -га́ю, -єш, гл. Дергать. Вже з Наступі вінок сходи': «помаленько здіймайте, косоньки не трогайте». Свад. п. Гол. IV. 219.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.