Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брижик

Брижик, -ка, м. 1) Морщина, морщинка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледві примітні брижики. Мир. ХРВ. 109. 2) Неровность въ верхней части свеклы послѣ отпавшихъ сухихъ листьевъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖИК"
Багаччати, -ччаю, -єш, гл. = багатшати.
Габцювати, -цюю, -єш, гл. Хватать. Хоть старого, хоть малого, то так габцюють. Аф. 352.
Кульчик, -ка, м. Сережка. Волынь.
Кумлик, -ка, м. = комарь. Ум. кумличок. Вх. Зн. 30.
Моцю́голов, -ва, м. Большой деревянный гвоздь.
Помки нар. Памятно. Помки вам, панове, як горів Харьків? Харьк. г. Мені се у помки, як чумаство було по холодній горі. Харьк. г. Cм. помка, помок.
Пополошити, -шу́, -шиш, гл. = пополохати.
Розгадючитися Cм. розгадючуватися.
Сокирка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сокира. 2) мн. Раст. a) Delphinium consolida L. ЗЮЗО. І. 175. б) Vicia sepium L. ЗЮЗО. І. 141. в) Delphinium ajacis L. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 121. г)городні. Matthiola annua. Вх. Пч. І. 11. 3) мн. Родъ узора въ вышивкѣ.
Солов'ячий, -а, -е. = солов'їний. Як би ж у мене крилечка, солов'ячі очі, — полетіла б у дорогу темненької ночі. Чуб. V. 741.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЖИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.