Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриндзянка

Бриндзянка, -ки, ж. Небольшая бербениця для храненія бриндзи. Шух. I. 214, 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНДЗЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНДЗЯНКА"
Байстрюченя, -няти, с. = байстря.
Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу. Гн. II. 4.
Вихвачати, -ча́ю, -єш и вихвачувати, -чую, -єш, сов. в. вихватити, -чу, -тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Заспоко́ювати, -ко́юю, -єш, сов. в. заспоко́їти, -ко́ю, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. Ой ти вміла заспокоїть лякане серденько. К. Досв. 140. Галя його заспокоювала, голубила. Мир. ХРВ. 389.
Зрізна нар. Отдѣльно.
Кравчиха, -хи, ж. Портниха или жена портного. Желех.
Макі́трище, -ща, с. ув. отъ макітра.
Підстаркуватий, -а, -е. = підстарий. Люде підстаркуваті. Г. Барв. 305.
Разувати, -зу́ю, -єш, гл. Ѣсть одинъ разъ въ день. Таращ. Кіев. уу. В суботу сі не вмиваю, в неґілю разую. Kolb. II. 125.
Смертний, -а, -е. = смертельний. Щаблями, пистолями смертнії рани дарували. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНДЗЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.