Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриндзянка

Бриндзянка, -ки, ж. Небольшая бербениця для храненія бриндзи. Шух. I. 214, 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНДЗЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНДЗЯНКА"
Дзюбу́н, -на́, м. Клюющій.
Завалькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Замазать глиной стѣну.
Обшивання, -ня, с. Обшиваніе.
Пастушити, -шу, -шиш, гл. = пастухувати. Біда вівцям, де вовк пастушить. Фр. Пр. 198.
Покороткуватий, -а, -е. = покороткий. Старенька дерга покороткувата. Мир. Пов. II. 56.
Понасовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. = понасуватися. Брови на очі йому понасовувались. К. Оп. 4.
Почеркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Коснуться, задѣть. Через тин утікав та й не почеркнувся. Мет. 109.
Сколювати, -люю, -єш, сов. в. сколоти, -лю, -леш, гл. Уколоть, заколоть, проколоть. Сколює кожну житину шилом. Мнж. 145. Ой ходила молода дівчина по лісочку да сколола білую ніжку на трісочку. Чуб. V. 303. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами. Рудч. Ск. І. 4 5. Котрий котрого да на стрілочку сколе. Чуб. V. 1079. Вони сами скололи того гайдамаку. ЗОЮР. 1. 241.
Токарь, -ря, м. Токарь. Шух. 1. 318. Токаре-токарочку, виточи тарілочку. Грин. III. 520. Ум. токарик, токаричок. Шух. І. 304.
Утечище, -ща, с. Убѣжище. Ти, втечище моє, спасеш мене в тісноті. К. Псал. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНДЗЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.