Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Вихилясом нар. Извиваясь, выгибаясь. Тут танцювала викрутасом і пред Енеєм вихилясом під дудку била третяка.
Даре́мщина, -ни, ж. = Дарівщина.
Кіть-кіть! меж. Катится. І перекинулась клубочком, кіть-кіть з Олимпа як стріла.
Колотня, -ні́, ж. = колотнеча.
Мі́дний, -а, -е. 1) Мѣдный. Знаю, як мідний шеляг. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Ум. мідне́нький. Кухличок мідненький водиці повненький.
Нання́ти, наньма́ю, -єш, гл. = найняти. Ще й музики нанняла і беседу привела.
Нявк, -ку, м. = нявкання.
Примножати, -жа́ю, -єш, сов. в. примно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, умножить, увеличить. Гріхи свої примножив він. Нехай вам доля спріяє і веселости примножає.
Шворочка, -ки, ж. Ум. отъ шво́рка.
