Байстря, -ряти, с. Внѣбрачное дитя. Салдатка йде, байстря несе. З байстрям шкандибає.
Вапняк, -ка, м. Известнякъ.
Настромлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. настромитися, -млюся, -мишся, гл. Натыкаться, наткнуться.
Обпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. обпливти и обплисти, -ву, -веш, гл. Обпливать, обплыть.
Поодх.. Cм. повідх..
Постать, -ті, ж.
1) Видъ, фигура, образъ. Дивиться, — шось стоїть на воротях, знайома постать. Святий дух буває в постаті голуба. Вона думала, що то чорт у моїй постаті. Обіясник у моїй постаті ходе.
2) Полоса нивы, занятая жнецами, полольщицами. Ой два сини оре, чотирі молоте, а дванадцять дочок за постать заходе. Підем, матінко, у поле та зеленого жита жати, та займем широкую постать.
3) Всѣ принадлежности къ плугу. Чи в тебе є вся постать? Ум. постатька. Ні з ким буде жита жати. Займем постатьку невеликую. Постатьку маленьку (баштану) пропололи до снідання.
Прогальовина, -ни, ж. Прогалина, поляна въ лѣсу.
Самотканий, -а, -е. Собственнаго, домашняго тканья. Мої хусточки самотканії.
Снозик, -ка, м.
1) Ум. отъ сніз.
2) Въ остовѣ плетеной изъ лозы корзинки — поперечные прутья, около которыхъ загибаются тонкіе прутья, составляющіе сплошную стѣнку корзины.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати.
1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком.
2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях.
