Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бришкання

Бришкання, -ня, с. Заносчивость, чванство.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИШКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИШКАННЯ"
Відхарамаркати, -каю, -єш, гл. Быстро и невнятно прочесть. Піп щось відхарамаркав, та ніхто не розібрав.
Гіготати, -гочу, -чеш, гл. Ржать. Коні на стані гігочуть. МУЕ. ІІІ. 78.
До-чми́ги нар. = до-шмиги. Тобі там буде не до-чмиги. Котл. Ен. ІІІ. 17.
Жми́ток, -тка, м. = жмуток. Угор.
Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. МВ. І. 13. На бе́седі, вже звісно, попились. Гліб. 43.
Коритарь, -ря́, м. Дѣлающій корита. Шух. і. 248.  
Позажурювати, -рюю, -єш, гл. Опечалить (многихъ).
Приголубити, -ся. Cм. приголублювати, -ся.
Прись! меж. Выражаетъ внезапное появленіе, выскакиваніе. Коли це він прись із хати, плиг через ліску в город! Новомоск. у.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИШКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.