Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриньчати

Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНЬЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНЬЧАТИ"
Бусьчиха, -хи, ж. Самка аиста. Був собі бусьок і бусьчиха, увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.
Гладкість, -кости, ж. Гладкость. Желех.
Кліщ, -ща́, м. Насѣк. Клещь. Кліщі з дуба поспадали, головоньку покусали. Н. п. кліщ вівчий. Овечій клещъ. Melophagus ovinus. Вх. Лем. 425.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні. Сим. 206.
Ли́нути 1, -ну, -неш, гл. 1) Летѣть. Линув сокіл з України. Мет. 376. Ангел линув, сльозу уронив. Чуб. III. 305. 2) Стремиться. А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну. Шевч. 403.
Одноріг, -рога, м. 1) Единорогъ. В святого Юра з буйного тура (труба), в Господа Бога з однорога. Гол. IV. 544. 2) Насѣк. Носорогъ. 3) Вилы съ однимъ рожкомъ.
Освячатися, -чаюся, -єшся
Остача, -чі, ж. Остатокъ. У попа здачі, як у шевця остачі. Чуб. І. 280.
Сторож, -жа, м. 1) Сторожъ. Бачили сторожа, стеріг пшеницю. Грин. І. 1
Хур-хур, меж., выражающее шумъ отъ крыльевъ. Летів горобець через хлівець, та все вгору хур-хур! Ном., стр. 299, № 303.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНЬЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.