Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриньчати

Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНЬЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНЬЧАТИ"
Байдужечки нар. Ум. отъ байдуже.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный. Вх. Зн. 18.
Засвічувати, -чую, -єш, сов. в. засвіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Зажигать, зажечь. Шевч. 257. Засвічу я свічку, перебреду річку до моєї миленької хоть на одну нічку. Мет. 113. 2) Только сов. в. Засвѣтить, засіять. Колись і в наше віконце засвітить сонце. Ном. № 4886. Місяць у віконечко засвітить. МВ. ТІ. 9. Засвіти, Боже, з раю нашому короваю, щоб було виднесенько краяти дрібнесенько. Маркев. 101. аж зірни́ці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались. Ном. № 6628. 3) ті́лом засвіти́ти. Показать голое тѣло. воло́ссям засвіти́ти. Открыть волоса (о замужней женщинѣ). Ном. № 3994.
Маку́луватий, -а, -е. Неповоротливый, увалень. Мнж. 185.
Му́ляний, -а, -е. Мозольный, натертый, нажатый.
Пляскач, -ча, м. = плескач 2. Пляскача дати. О. 1861. XI. Св. 35.
Трок, -ку, м., употребл. также и только во мн. ч. торока, ремни у задней луки сѣдла. Котл. Ен. VI. 51. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід. Мкр. Н. 11.
Умисне нар. Умышленно, нарочно. Випитувала вона усе те умисне, шоб чоловіка свого піймать. Грин. II. 101.
Чарівочка, -ки, ж. Ум. отъ чарівна.
Чирус, -са, м. Мелкая порода скумбріи. Херс. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНЬЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.