Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриньчати

Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНЬЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНЬЧАТИ"
Губерна́тор, -ра, м. 1) Губернаторъ. Чуб. V. 973. Вийшов до Ївги губернатор з судящими. Кв. П. II. 74. 2) Управляющій имѣніемъ. Панів-дідичів ніколи й не бачили. Майонтком правили губернатори. О. 1862. II. 58. Ум. Губерна́торчик. Паночку, губернаторчику, голубчику, сьому не правда! Кв. П. II. 73.
Копишник, -ка, м. = коповик. Богодухов. у.  
Пристановисько, -ка, с. = пристановище. Гн. І. 201.
Роскинути, -ся. Cм. роскидати, -ся.
Сокотач, -ча, м. Сторожъ. Вх. Зн. 65.
Ставляти, -ляю, -єш, гл. = ставити. Роспрягайте коні і усе так і ставляйте: тут вам шкоди ніякої не буде. Рудч. Ск. II. 151. Хоче хату собі ставляти. Г. Барв. 252.
Турський, -а, -е. Турецкій. Коником грає, військо збірає, турського царя все визирає. АД. І. 24.
Ухатий, -а, -е. = вухатий. Гол. ІІІ. 462.
Цятований, -а, -е. = цяткований.
Шинка, -ки, ж. 1) Ветчина. мн. шинки. Родъ кушанья изъ ветчины съ чеснокомъ и перцемъ. МУЕ. І. 105. 2) Дощечка, которую ткачъ закладываетъ между нитями основы, чтобы онѣ не путались. МУЕ. III. 21. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНЬЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.