Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриндуша

Бриндуша, -ші, ж. Раст. Crocus vernus. Желех. Росте дрібна густа бриндуша. Шух. I. 215. Cм. брендуша.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНДУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНДУША"
Безсоромітно нар. Безстыдно. Безсоромітно лайливий. О. 1862. ѴІІІ. 23.
Верховодний, -а, -е. Желающій властвовать. Під римські верховодні мрії вовік чола свого не нагнемо. К. ПС. 137.
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода. Чуб. V. 843.
Ли́новка, -ки, ж. Ум. отъ ли́нва.
Ниточка, -ки, ж. Ум. отъ нитка.
Поперхливий, -а, -е. Вспыльчивый, запальчивый. Вх. Лем. 454.
Розсвінути, -не, гл. безл. Разсвѣсть, наступить разсвѣту. Так рано встала, що аж на порозі розсвінуло. Ном. № 13900.
Снівниця, -ці, ж. = оснівниця. Чуб. VII. 411. Пряжу оснують на снівницю. Грин. II. 19.
Соненько, -ка, с. 1) Ум. отъ сонце. 2) Ум. отъ сон.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНДУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.