Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриндуша

Бриндуша, -ші, ж. Раст. Crocus vernus. Желех. Росте дрібна густа бриндуша. Шух. I. 215. Cм. брендуша.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНДУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНДУША"
Десяти́нець, -нця, м. Крестьянинъ обрабатывающій чужую землю по договору отъ десятины. Херс.
Зраджати, -джаю, -єш и зраджувати, -джую, -єш, сов. в. зра́дити, -джу, -диш, гл. МВ. ІІ. 62. Красні лиця часто зраджають. Гол. І. 362. Часто ходив, вірно любив, з нею женихався, вона ж мене ізрадила, — я й не сподівався. Мет. 86. Ой Палію, Палію Семене, пи не зрадиш ти мене? Макс. (1834), 98.
Латанина, -ни, ж. 1) Постоянное заплатываніе, накладываніе заплатъ. Докучила мені оця латанина; що день Божий латки латаю. Богодух. у. 2) Вещь, состоящая изъ заплать; рубище.
Мотору́н, -на́, м. Дѣятельный, проворный человѣкъ.
Мши́тися, -мшу́ся, -мши́шся, гл. Расти густо подобно мху, быть мохнатымъ. Желех.
Непорухомо нар. = нерухомо.
Оббілити, -лю, -лиш, гл. Оббѣлить, сдѣлать бѣлымъ. Біленькая черемшина чи всі луги оббілила. Н. п. Васильк. у.
Перемордуватися, -дуюся, -єшся, гл. Перемучиться, истомиться.
Скупати I, -па́ю, -єш, гл. Выкупать.
Сягнистий, -а, -е. Дѣлающій большіе шаги. Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, у другого короткі ноги, так не зійде з тим. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНДУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.