Горо́шковатий, -а, -е. Подобный гороху: въ крупныхъ зернахъ, въ мелкихъ шарикахъ. Горошкувата земля. О смушкѣ: въ мелкихъ завиткахъ. Гарний ковнір, горошкуватий.
Загорюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Съ трудомъ заработать. Загорюй смажно та й їж смашно. А що загорюєш, то все прогайнуєш.
Кимнях и ким'ях, -ха, м. = кімнях, кім'ях.
Кухняний, -а, -е. Кухонный. Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі.
Мо́сть, -ти, ж. Милость (употребляется въ титулахъ). Його мость. Его милость.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Ськати, -ка́ю, -єш, гл. Искать (въ головѣ). Син твій, мати, в полі, в полі спочиває, над ним сидить чорний орел в головоньці ськає.
Тачати, -ча́ю, -єш, гл. Катать (бѣлье). На Дунаю прана, на шнурах вішана, на маглі тачана.
Хнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Опускать голову.
Чистник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris L.
