Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бровище

Бровище, -ща, с. ув. отъ брова. Левиц. І. 441.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОВИЩЕ"
Ведмедячий, ведмежий, -а, -е. Медвѣжій. Рудч. Ск. І. 134. Греб. 365. Ведмедячий барліг. Грин. І. 181. ведмеже ухо. Раст. а) Verbascuin Thapsus. ЗЮЗО. І. 140. б) Salvia Aethiopis L. ЗЮЗО. І. 134.
Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Захороныти Cм. захороняты .
Згада́ти, -ся. Cм. згадувати, -ся.
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет. Левиц. І. 219.
Кнап, -па, м. Ткачъ. Вх. Лем. 425.
Конов'Язь, -зі, ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей. ЗОЮР. І. 254.
Ли́стя, -тя, с. соб. 1) Листья растеній, листва. З верби листя опадає. Чуб. III. 205. Шелестить пожовкле листя по діброві. Шевч. 195. 2) Письма. Гей сів Сани кінець стола, дрібне листе пише. Гол. І. 19. Ум. листячко. У городі бузина, на їй листячко. Чуб. V. 176.
Придоба, -би, ж. Удобство. Сестра Меланія посіла у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби, а багато цвяхів. МВ. ІІ. 202. Славлють, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі, хоч у кип'ячі й смолі не велика придоба. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Ростю́чий, -а, -е. = Ростовитий. Міус. окр. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.