Завто́вш, завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата.
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Нащебетати, -бечу, -чеш, гл.
1) Нащебетать.
2) Наговорить много. Дівчата прибіжять, нащебечуть.
Підпіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. підпертися, -діпру́ся, -решся, гл. Подпираться, подпереться. Сіла я, підперлася, заплакала. Іде козак дубровою, шабелькою підпірається.
Протрусити, -шу́, -сиш, гл. Протрясти.
Спохвату нар. Второпяхъ, впопыхахъ. Виїздив я з дому та спохвату забувся взяти гроші.
Трав'яник, -ка́, м. 1) Раст. Hemerocallis graminea Andr. 2) Рыба бычокъ, Gobius ophiocephalus Pall.
Хамузє, -зя, с. соб. = гамуз. збив на хамузє = потрощив на гамуз.
Хмельниччина и хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго.
