Березняк, -ка, м. = березник. Йде березняком дівчина. Ум. березнячок. Стоїть він в гарному частенькому березнячку.
Відквашувати, -шую, -єш, сов. в. відквасити, -шу, -сиш, гл. Выпячивать, выпятить. Як молодик гострий та черево відквасив, то місяць буде дощовий. 2) — губи. Надуться, сдѣлать недовольную физіономію.
Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько.
Гвоздички, -чків, м. мн. раст.: a) Tagetes patula L. б) — польові. Dianthus Casthusianirum L.
Грю́кання, -ня, с. Стучаніе, грохотаніе.
Невтомливий, -а, -е. = невтомний. Наче благодать Божа допомагає невтомлива, невсипуща.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого.
Попідкручувати, -чую, -єш, гл. Подкрутить (во множествѣ).
Ранковий, -а, -е. Утренній. Осіння ранкова прохолода. Нате вам крикливиці: вечірні, полувелірні, полуночнії, світові і ранкові.
Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Сього дива — аби хіть. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Хіті з вола, а сили з комаря. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш?
