Відмуровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відмуруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) О заложенномъ кирпичемъ, камнемъ: быть раскрываемымъ, раскрытымъ путемъ удаленія каменной кладки. 2) Отгораживаться, отгородиться каменной стѣной.
Деру́н, -на́, м. 1) Грабитель. Піп-дерун дере і з живого, і з мертвого. То такий дерун, що з Xриста зняв би. 2) Взяточникъ. 3) Чесальщикъ шерсти. Ум. Деруне́ць.
Дотика́тися I, -ка́юся, -єшся, сов. в. доткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. = дотика́ти 1.
Дряпо́та, -ти, ж. Обдираніе.
Захланнисть, -носты, ж. Жадность.
Збіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зібра́ти, -зберу́, -ре́ш, гл. Собирать, собрать. А за нею голуби літали, вони теє піррячко збірали. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Ярь наша отець і мати: хто не посіє, не буде збірати. Зібрав троянську всю громаду.
Мильо́н, -на, м. = милін.
Прикопувати, -пую, -єш, сов. в. прикопа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Закапывать, закопать, привалить землей. Сади картоплю, та не глибоко прикопуй. Въ значеніи: похоронить. Хвали попа, прикопавши. Моя ненько, моя матінко! на шо ти мене, нещасницю, вродила, гірку долю вділила? Чом же ти мене не прикопала, щоб я не горювала?
2) Еще вскапывать, вскопать; еще выкапывать, выкопать.
Розщибатися, -баюся, -єшся, гл. Разваться. Ой за поповичем дзвонися розщибают.
Тригубач, -ча, м. Губастый, съ большими губами.
