Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикайло

Брикайло, -ла, м. Имѣющій привычку лягаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАЙЛО"
Бельбахи, бельбехи, -хів. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв. Cм. тельбухи.
Брижа, -жі, ж. 1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 2
Ззива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зі(о)звати, зізву, -веш, гл. Сзывать, созывать, созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав. Чуб. V. 975.
Криворучка, -ки, об. Человѣкъ съ кривой или увѣчной рукой. Желех.
Оглашенний, -а, -е. Безумный. Може ти, оглашенний, і дитину її задавив? Стор. МПр. 35. Крутяться, як оглашенні. Стор. МПр. 167.
Повикидати, -да́ю, -єш, гл. Выбросить (во множ.). А я тії сирі дрова та й повикидаю. Чуб. V. 262. Долежались груші, що й погнили, — повикидай їх. Харьк. у.
Соромно нар. Стыдно. Та рознесе таку погану славу, що соромно й сказать. Гліб. Соромно такому багатиреві сина-єдинця у найми пускати. Мир. Пов. II. 21.
Тямок, мку, м. = тяма. Без тямку. Безъ сознанія, не сознавая. Чіпка без тямку поволік ноги далі. Мир. ХРВ. 238.
Увірнути, -ну́, -не́ш, гл. Потонуть. Сікуть, рубають самбір деревце, сікуть, рубають, на Дунай пускають: чи впірне, увірне самбір деревце? Чи пійме, чи возьме староста сваненьку? Гол. IV. 233.
Удовжувати, -жую, -єш, гл. Удлинять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.