Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикайло

Брикайло, -ла, м. Имѣющій привычку лягаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАЙЛО"
Годинонька, -ки, ж. Ум. отъ година.
Гоління, -ня, с. Бритье.
Доми́ти Cм. домивати.
Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
Обрідити, -джу, -диш, гл. Разрѣдить, сдѣлать рѣже, — напр. лѣсъ, вырубивъ нѣкоторыя деревья въ густо растущемъ лѣсу. Рк. Левиц.
Пала́нка, -ки, ж. 1) Небольшое укрѣпленіе, обнесенное частоколомъ. Рудч. ЧП. 252. Пот. III. 15. 2) У запорожцевъ: полковое укрѣпленіе, мѣсто пребыванія полковника съ другими должностными лицами полка, а также и округъ полковой. Рудч. ЧП. 252. Ходімо у паланку до військового судді, — нехай він нас розсудить. Стор. І. 32. 3) Печь въ косарскомъ таборѣ.
Послід, -ду, м. 1) Остатки зерна, смѣшанные съ соромъ, остающіеся при вѣяніи, и очисткѣ зерна. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці. Грин. II. 151. 2) Испражненія. Крутиться, як послід в ополонці. Ном. № 2998. 3) Результата, послѣдствіе. Давня то річ! але послід її свіжий і до сього часу. Левиц. І. 4) Конецъ. Ми стали собі оба май у посліді. Федьк.
Рамкастий, -а, -е. Съ зарубками. Вх. Лем. 459.
Румак, -ка, м. Аргамакъ, ратный, боевой конь. Пришила свиня до коня та й каже: ось бо й я румак. Ном. № 7931.
Чумачія, -чії, ж. = чумачина 2. Ізбудила мене мати в обідню годину, як спустилась чумачія з гори та в долину. Рудч. Чп. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.