Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бричка

Бричка, -ки, ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. ІІІ. 653. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЧКА"
Відділ, -лу, м. 1) Отдѣлъ, раздѣлъ. Старший син, швець, уже й одружився і на одділ пішов. Г. Барв. 487.
Відмазувати, -зую, -єш, сов. в. відмазати, -жу, -жеш, гл. 1) Отлѣпливать, отлѣпить замазку. На весні вічка у бджіл відмазують. 2) Смачивать, смочить шліхтою основу (у ткачей). Конст. у.
Гайструк, -ка, м. Родъ женскаго головного убора: бѣлый платокъ, вышитый по концамъ. Борз. у.
Зази́в, -ву, м. Зазывъ, приглашеніе. Прилуц. у.
Лі́єчка, -ки, ж. Ум. отъ лійка.
Несподіваність, -ности, ж. Неожиданность.
Нестидник, -ка, м. Раст. Sithospermum officinale. Вх. Пч. І. 11.
Ночлігувати, -гую, -єш, гл. 1) Ночевать, быть на ночлегѣ. Дико й сумно нам було в дорозі. Ще дикше й сумніше було ночлігувати. Г. Барв. 19. 2) Пасти ночью скотъ.
Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Н. п. Святий спокою, добре з тобою. Ном.
Туркениця, -ці, ж. = туркеня. Загадала їй туркениця три діла. АД. І. 287.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.