Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бричка

Бричка, -ки, ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. ІІІ. 653. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЧКА"
Бузковий, -а, -е. Сиреневый. Квіточка бузкова. МВ. (О. 1862. І. 75).
Вицідити, -джу, -диш, гл. 1) Выцѣживать, выцѣдить, нацѣдить. О слезахъ: заставить пролить. Потопи сих нових фараонів у тих сльозах..., що вони вицідили з очей вдовичих та сирітських. Св. Л. 302. 2) Выпивать, выпить. Вицідили вони самотужки глек слив'янки. Кв. II. 55.
Відспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Перестать пѣть. Соловейки вже відспівалися.
Залу́чник, -ка, м. Раст. Xanthium Strumarium L. ЗЮЗО. І. 142.
За́пко нар. Страшно, жутко. У лісі так запко. Н. Вол. у.
Повгинатися, -на́юся, -єшся, ж. Вогнуться (во многихъ мѣстахъ). Дошки повгиналися.
Покаяння, -ня, с. Покаяніе. Єдного скарання десятьом покаяння. Ном. № 3907.
Похварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Окрасить. Н. Вол. у.
Скам'яніти, -нію, -єш, гл. Окаменѣть. Мнж. 29. Чого це тут усе скам'яніло? Мнж. 32.
Швидковіддя, -дя, с. Мѣсто на рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.