Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриканець

Бриканець, -нця, м. Лошадиный прыжокъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАНЕЦЬ"
Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101.
Досновиґати, -ґа́ю, -єш, гл. Доплестись.
Ду́длити, -лю, -лиш, гл. Пить съ жадностью. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. Як допавсь до води, так і дудлить. О. 1861. V. 70.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
Мерша́ник, -ка, м. 1) Быкъ. 2) = мершавиця. Желех. Вх. Зн. 35.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы. Вх. Пч. І. 14.
Олійок, -ку, м. Ум. отъ олій.
Пляма, -ми, ж. Пятно. Вас. 153. Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров. Стор. МПр. 105. Без страху й плями лицарь запорозький. К. ЦН. 291. Ум. плямка, плямочка. На небі ні хмарочки, ні плямочки — чисте. Мир. Пов. І. 167.
Погорження, -ня, с. Пренебреженіе, презрѣніе. В його душі змінялись то жаль, то погорження. Стор. МПр. 16.
Тербук, -ка, м. Родъ рыболовной сѣти, родъ сака на двухъ перекрещивающихся обручахъ, съ ручкой. Браун. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.