Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бритва

Бритва, -ви, ж. Бритва. Голий як бубон, а гострий як бритва. Ном. № 1523. хто потопає, той ся бритви хапає. Утопающій хватается за соломинку. Чуб. І. 263. Ум. бритвочка, бритовка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИТВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИТВА"
Власник, -ка, м. 1) Собственникъ, владѣтель. Желех. 2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... (Заговоръ). Чуб. І. 121.
Гнітитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Давиться, надавливаться. 2) Быть угнетаемымъ. 3) хліб гнітиться. Хлѣбъ подрумянивается. Паска ніяк не гнітиться. Кролев. у.
Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. К. ЧР. 353. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. Чуб. № 1061. 2) ж. Правая чепіга. Прил. у.
Зазвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. Задзвеніти. Якимове поле зазвеніло стоя. Чуб. III. 228.
Невдячниця, -ці, ж. Неблагодарная. Нащо ж, невдячнице, на льос нарікати? Чуб. V. 172.
Назда́тний, -а, -е. 1) Неспособный. 2) Непригодный.
Підколотити Cм. підколочувати.
Притирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. прити́ритися, -рюся, -ришся, гл. Притаскиваться, притащиться, прійти. Чого примирився? Хто тебе кликав сюди? Харьк.
Сердушник, -ка, м. Раст. Erythraea Centaurium Pers. ЗЮЗО. I. 122.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИТВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.