Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикучий

Брикучий, -а, -е. = брикливий 1) Кобила.... брикуча. Кс. 1882. X. 18. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча. О. 1861. XI. Кух. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКУЧИЙ"
Блейвас, -су, м. Свинцовыя бѣлила, бѣлила. Бо щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. ІІІ. 49.
Долі́плювати, -люю, -єш, сов. в. доліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Оканчивать, окончить лѣпить. Тим часом пирогів доліпили. Г. Барв. 158.
Заве́дено, нар. Разумѣется, конечно. Борз. у.
Змокравіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, сырымъ, мокрымъ. Желех.
Зрожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. зроди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Рожаться, родиться. 2) Родиться, уродиться. Посіяла, мамко, жито, — зродився барвінок. Гол. III. 403.
Зчохом нар. Съ избыткомъ.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ! К. ПС. 76.
Повинно нар. 1) Должно. І над собакою повинно ласку мати. Ном. № 4498. 2) Должно быть. Під лісом повинно є вода. Кіевск. у.
Попасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пчеловодомъ.  
Пророкування, -ня, с. Пророчество, пророчествованіе. К. ХП. 12, 13. К. МХ. 34. Аж поки сповнилось велике Боже слово, прославило його святе пророкування. К. Псал. 240.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.