Бігання, -ня, с. Бѣганіе. І піднявсь був.... гомін, бігання, крик, галас.
Вишнина, -ни, ж. Вишневое дерево. Ой вишнино-черешино, чом ти листу не пускаєш?
Геть меж. и нар.
1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Іди ж собі геть. Во мн. числѣ — гетьте.
2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить.
3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Загнали лишків геть аж за Вислу.
4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть.
5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався.
Займа́тися и заніма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. зайня́тися и заня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться. Дмеш, дмеш, — ніяк не займається. Дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи та й займуться. Еге, гаси тепер, як занялось! Хата, 138. на зорю́, на світ займа́тися. Свѣтать. Почина на світ займатись. Іще й на зорю не займається — імла. 2) Краснѣть, покраснѣть отъ гнѣва, вспыхивать, вспыхнуть. А він як відкаже добре панові, то той так і займеться. Очі горіли, вся зайнялась і уші почервоніли. 3) дух заня́вся. Дыханіе захватило. Руки й ноги затрусились, у животі похолонуло, і дух занявсь, а сама ні з місця.
Заку́страний, -а, -е. Взъерошенный, всклокоченный. Одутлуватий, закутраний, він стояв серед хати, понуро оглядаючи кругом себе.
Запля́мкати, -каю, -єш, гл. Зачавкать губами.
Позадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задуматься (о многихъ).
Простогнати, -ну, -неш, гл. Простонать.
Рейвах, -ху, м. Суматоха, плачъ.
Труджений, -а, -е. Добытый трудомъ. Пшоно труджене.
