Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брижка

Брижка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖКА"
Годинуватий, -а, -е = годинний. Як молодик прямий — годинуватий буде, а коли кривий: — дощовий. ХС. VII. 417.
Грана́та, -ти, ж. Драгоцѣнный камень, гранатъ. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.
Занеха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Оставить, покинуть, пренебречь. Любив же я дівча змалу, а тепера занехаю, бо вже иншу милу маю. Грин. III. 681. А я таку занехала матусину волю. Гол. IV. 445. Нещасливе закохання треба занехати. Гол. І. 297.
Запітні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Вспотѣть.
Здира́ти, -ра́ю, -єш, гл. = здерати. Ловить вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, то шкуру здирають. Ном. № 4092.
Качання II, -ня, с. соб. отъ качан. Ум. качаннячко. Капуста моя ще й качаннячко. Грин. III. 229.
Памнятати, -та́ю, -єш, гл. = пам'ятати.
Партачити, -чу, -чиш, гл. Вахлять, дѣлать кое-какъ, портить роботу.
Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Грин. II. 179. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Св. Л. 42. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було. Павлогр. у.
Упурнути, -ну, -неш, гл. Нырнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.