Без II, пред. 1) Безъ. Як рибі без води, так чернцю без манастиря. Без нічого. Ни съ чѣмъ. Так і зосталась без нічого. 2) Чрезъ. Кіт вискочив без вікно. Ведут мене без село. Ой втікала Бондарівна без вишневі сади. По причинѣ, благодаря, изъ-за. Ой вронила я віночок, без свій дурний розумочок. Без дощ орати не можна. Въ продолженіе, въ теченіе. Без два рочка го чекала. Без літо моя дочка була у наймах.
Безвинний, -а, -е. Невиновный, неповинный. Не несе Бог нікого, хто б свидітелем був моєї безвинної смерти. Погибає безвинна людина.
Ґеле́та, -ти, ж. Деревянный сосудъ, боченокъ. Ум. Ґеле́тка. Купують ґелетку сиру. Cм. Гелета.
Запле́нтати, -та́ю, -єш, гл. Заплести, заболтать. Щось таке заплентав, що й не розбереш.
Зди́рство, -ва, с. Грабежъ, обирательство; вымогательство. Метнувся на здирство і душегубство ляхів та жидів.
Кус, -са, м.
1) Кусокъ. Не тягни, Ониську, уса до Іванового куса. Перший кус усьому голова.
2) Немного. Іде Сава з України, юж кус засмутився. ні кус. Ничего; ни мало. Ні кус не помогло.
Ме́жінь, -ні, ж. Средина лѣта, лѣто. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін, або до Миколая... Настояща добич — то межінь. Сказано — літо: на все хороше: чи хліб упорать, чи в рибальстві зарибалить.
Перезвати Cм. перезивати.
Почет, -чту, м. Свита. За ним шляхетний почет виступає.
Трутівка, -ки, ж. = трутизна. Чи ти мене вчаровала, чи трутівки дала?
