Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брижка

Брижка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖКА"
Виполоски, -ків, м. мн. Грязная вода отъ мытья, помои.
Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати. Желех.
Многомо́вний, -а, -е. Многорѣчивый. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше його кожне слово полом'ям. МВ. (О. 1861. І. 71).
Настановити, -ся. Cм. настановляти, -ся.  
Обезлюдіти, -дію, -єш, гл. Обезлюдѣть.
Підкоротити Cм. підкорочувати.
Пригвоздитися, -джуся, -дишся, гл. Привязаться, пристать. Пригвоздилась, як гвоздик. Грин. І. 241.
Прихватком нар. Урывками. На дворі — прихватком тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125.
Тверезішати, -шаю, -єш, гл. Протрезвляться, дѣлаться трезвѣе. Шейк.
Уброїтися, -роюся, -їшся, гл. Сдѣлать подъ себя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЖКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.