Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бризнути

Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати. 1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. Дещо. 2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. Бризнула невістку по зубах. 4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость. Фр. Пр. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗНУТИ"
Бадоня, -ні, бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Де́монський, -а, -е. Демонскій.
Осіянка, -ки, ж. Названіе матки у пчелъ. = матка осіянська. Мнж. 151.
Повидатися, -даюся, -єшся, гл. Повидаться, увидѣться. Таки з своїм родом та повидаюся. Чуб. V. 474.
Попередній, -я, -є. Предыдущій.
Пороздрочувати, -чую, -єш, гл. Раздразнить, раздражить (многихъ).
Пупчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пуп. 2) мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. Kolb. І. 48.
Розгрязити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь. Знову розгрязять свині коло порога грязь. Черк. у. Cм. розгрузити.
Суховій 2, -вія, м. Сухой вѣтеръ. Борз. у. Херс. Восточный вѣтеръ. Мнж. 148.
Туркати, -каю, -єш, гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЗНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.