Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бризнути

Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати. 1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. Дещо. 2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. Бризнула невістку по зубах. 4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость. Фр. Пр. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗНУТИ"
Доло́к, -лку, м. Ум. отъ I. Діл.
Досві́дчення, -ня, с. Убѣжденіе.
Зазімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зазимовать. 2) Истощить дурнымъ кормомъ за зиму.
Коров'ячий, -а, -е. Коровій. Одізвуться вовкові коров'ячі слізки. Ном. № 4099. коро́в'яче зілля. Раст. Orobanche epithimum. Шух. І. 22.
Кріпкий, -а́, -е́ 1) Крѣпкій. 2) Здоровый, сильный (о человѣкѣ). Іще кріпкий чумак був. МВ. І. 65. Це ж добре, як дівчина кріпка на вдачу... а инша зовсім розбештується. О. 1862. І. 74. 3) Сильный. А зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. ІІ. 25.
Кулик I, -ка, м. Ум. отъ куль.
Мошо́нка, -ки, ж. Кошелекъ. Желех.
Прикметити, прикмітити. Cм. прикмечати, прикмічати.
Сметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. І. 8.
Старча, -чати, с. Дитя-нищій. Г. Барв. 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЗНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.