Багун, -на, м. Раст. Ledum Palustre L. Cм. багно. То же значеніе: душистий багун.
Брині́ти и брені́ти, -ню, -ниш, гл. 1) Звучать, звенѣть, дребезжать, издавать звукъ, — преимущественно о струнѣ и о подобныхъ струнному звукахъ. Струна бренить. Пісня стихла, тільки одна луна її бреніла ще. Полотно міцне, аж бринить. Аж губа бринить, та страшно казати. Губи так бринять од холоду. Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли. Так так грали музики і гуляли святі, аж шиби бреніли. 2) Жужжать. Ярі пчілоньки не бриніть рано. Бо му комарь в ухо бренить. 3) Журчать, струясь. З криничовини вода бринить. А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли. 4) Цвѣсть, красоваться. Ой зацвіла маковочка, зачала бриніти. Бринять всюди паняночки як королів цвіт. 5) Блестѣть, переливаясь. Капками роса бренить та миготить. 6) 1 и 2-е л.: бриніє, -єш, гл. Дѣлаться, быть едва замѣтнымъ. Орел під хмарою тільки бриніє. сніг бриніє. Мелкій, едва замѣтный снѣгъ моросить. 7) в голові йому вже добре бренить. У него уже порядочно шумить въ головѣ.
Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря.
Жадати, -даю, -єш, гл. Желать, жаждать. Не той убогий, що мало має, а той, що багацько жадає. Вставай, вірний козаче, давно моє серденько тебе жадає.
Засалабо́нити, -ню, -ниш, гл. = засандричити. Оце так засалабонив, що його і чортяка тепер не витягне.
Клюка, -ки, ж.
1) Палка съ крючкомъ, крюкъ. Коли жиди Христа мучили, на роспятію гей роспинали, клюков за ребра гей розбивали.
2) клюки́ робити = ключкувати.
Настановляти, -вля́ю, -єш, сов. в. настановити, -влю, -виш, гл. 1) и 2) = наставляти 1 и 2. 3) = наставляти 3. Він обох нас хазяїнами настановив, за його доглядом повно в нас і в дворі, і в полі. 4) = наставляти 4. Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили. Його громада титарем настановила. 5) — на що. Вообще значитъ — сдѣлять обладателемъ чего-либо. настановити на хліб. Дать кусокъ хлѣба, т. е. обезпечить матеріально. Прожили ми так десять років і стали гадати, щоб іще на сей шматок хліба, що ми маємо, да кого-небудь настановити і по нашій смерті. Прохала свою приятельку настановити її на хліб, пошукати службу. Употребляется и по отношенію къ другимъ предметамъ: хозяйка, у которой не держались свиньи, покупаетъ свинью у другой и чрезъ нѣсколько времени благодарить: «Спасибі Богові та й вам, — тепер у мене гуком свиней. Уже що правда, дак правда: не жалуєте, продаючи, ведуться добре... Би мене, бувайте здорові, настановили на свині». настановити на розум, на добрий розум. Надоумить, направить на путь истинный; развить, научить путемъ воcпитанія. 6) Устанавливать, установить. Закон?... Ви сами настановили такий закон.
Непідхільність, -ности, ж. Неуступчивость, непокорность.
Перія, -рії́, ж. Рядъ, линія домовъ вдоль улицы. Оцією вулицею підете, то по правій пери його хата. В кінці цієї перії третя хата його від краю. Осажу його (село) в три перії: перша перія старими людьми, друга перія із парубками.
Підковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.
