Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бризнути

Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати. 1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. Дещо. 2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. Бризнула невістку по зубах. 4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость. Фр. Пр. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗНУТИ"
Балмус, -су, м. Густая жидкость. Балмусом звуть, як що небудь дуже густе, щоб то не було. Драг. 191.
Дба́ння, -ня, с. Радѣніе, стараніе, заботливость.
Кочуватися, -чуюся, -єшся, гл. Приходить къ кому-нибудь. Так і завтра почуюся хиба до тебе? Федьк.
Наруга́ти, -га́ю, -єш, гл. Укорять, корить. Він (писарь) був і мої гроші не оддавав, так я став наругать, то він і оддам. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Нахрапом нар. Дерзко, нахально, безцеремонно, насильно.
Неслушний, -а, -е. 1) Ненадлежащій. 2) Несвоевременный. в неслушний час. Несвоевременно. 3) Несправедливый.
Осля, -ля́ти, с. Осленокъ. Чуб. І. 92. Грин. II. 35. Їздив апостол святий на осляті. О. 1862. V. 84.
Пластовик, -ка, м. = пластовець. Вх. Зн. 50.  
Ростока, -ки, ж. = ростік 1.
Уранішній, я, е Утренній. Сим. 185. Вранішнє сонце обливало його мняким світом. Мир. ХРВ. 188. Година вранішня настала. Греб. 340. Твоє, як сніг ураняшній, біленьке лице. К. Дз. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЗНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.