Бічок, бічечок, -чка, м. Ум. отъ бік. А я піду на той бічок, де дівчина моя мила.
Віддиматися, -маюся, -єшся, сов. в. віддутися, відодмуся, -мешся, гл. 1) Отдуваться, отдуться. 2) О губахъ: выпячиваться, выпятиться. Очі горять, губи оддулись.
Зретитися, -чуся, -тишся, гл. = зратитися. Попереду жили нічого, а далі зронилися, зретилися, що-дня сварка та колотня, та й розійшлися. Ге-ге! уже ся зретили, то шкода і вмовляти.
Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Загинув ладо, — я загину!
Лесту́н, -на, м. Льстецъ. Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині.
Недосталь, -лі, ж. = недостача.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Понавозити, -жу, -зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба.
Проволоводитися, -джуся, -дишся, гл. Промедлить, провозиться.
Стружок, -жка, м. Ум. отъ струг.
