бринькання
Бринькання, -ня, с. 1) Звуки струннаго инструмента. 2) Плохая игра на струнномъ инструментѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Том 1, ст. 99.