Висп'Яток, -тку, м. Носокъ сапога. ви́сп'ятками бити. Бить носками сапогъ.
Віблий, -а, -е. Круглый, цилиндрическій. віблий обруч — обручъ изъ цѣльнаго неразщепленнаго надвое древеснаго ствола. вібла хата. Хата изъ круглыхъ бревенъ.
Гребня́, -ні́, ж. Дѣйствіе гребущаго весломъ, гребля. Така вже з тебе і гребня: сідай краще на правило.
Дрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Дразнить, сердить, раздражать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Пусти мене, мати, я й не забаруся, тільки хлопців подрочу та й назад вернуся.
Зарегота́ти, -чу́, -чеш, гл. Захохотать. Мертвий би, здається, зареготав.
Натоптуваний, -а, -е. 1) Плотно набитый.
2) Плотный, крѣпкій; о человѣкѣ: толстый, плотный. Малий дуб, та натоптуваний. Товста натоптувана жінка.
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Ороховий, -а, -е. = гороховий.
Почесний, почестний, -а, -е. 1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Вік чоловік почесний. 2) Почетный. почесний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. почесна (чарка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали.
Розцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Расцѣнить.
