Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бріхатий

Бріхатий, -а, -е. = пузатий Вх. Лем. 394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІХАТИЙ"
Жигу́н, -на, м. = джиґун.
Заколива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Закачать, заколебать.
Запані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забарствовать. Недавно я запаніла. Чуб. V. 1095. Мася думала собі: мабуть я, хоч і запанію, а не буду погорджати простими дівчатами. Св. Л. 62. Що ти запанів, що і на роботу не йдеш? Новомоск. у.
Зате́клий, -а, -е. Затекшій.
Ма́рфа, -фи, ж. У гуцульскихъ древорубовъ: дерево, сбиваемое въ плоты для сплава по рѣкѣ. Шух. І. 181.
Отровний, -а, -е. = отруйливий. Вх. Лем. 445.
Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. АД. Г. 65. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає. Чуб. V. 375.
Снодійний, -а, -е. Снотворный. Снодійні маки. Щог. Сл. 67.
Стаєнка, -ки, Ум. отъ стайня.
Уколо нар. Кругомъ, вокругъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРІХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.