Вистігати, -гаю, -єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю.
Глава, -ви, ж.
1) = голова.
2) Глава въ книжкѣ.
3) мн. глави. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. = главосік.
Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья.
Луб'яни́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ луба. На вишневій гіллячці висіла луб'яна коробочка. луб'яний язик. Плохо выговаривающій (шуточно). Лавреничків! Який то у вас, москалів, язик луб'яний! Скілько між нами вештаєшся, а й досі не вимовиш: вареників.
Оконити, -ню, -ниш, гл. Дать коня, изъ пѣшаго сдѣлать коннымъ. Въ думѣ вдова, вручая козаку коня, говоритъ: Де мого сина нагониш, там його окониш, добрим лицарем настановиш; нехай він по походах піхотою не ходить.
Повстянка, -ки, ж. Кусокъ войлока? І моя душа не повстянка.
Полохкий, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий.
Присівок, -вку, м. 1) Прибавка работнику къ денежной платѣ въ видѣ куска полевой земли, засѣваемой хозяиномъ, урожай съ котораго собираетъ работникъ. На присівок дав му півдесятини. 2) Посѣвъ, засѣянное поле. Ой пила я в понеділок, та й пропила ввесь присівок. Як зраня (на Дмитра) дує вітер, то ранний присівок буде добрий; як в полудне, то середний; а як вечером, то пізний.
Пут, -та, м. = путь. Ум. путик.
Феник, -ка, м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Витратив вм сі феника.
