Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брила

Брила, -ли, ж. Глыба, большой кусокъ. Гн. І. 120. Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. Липов. у. Ум. брилка, брилочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЛА"
Азія́т, -та, м. 1) Азіатъ. 2) Варваръ, жестокій человѣкъ. Харьк. г.
Бовванський, -а, -е. Идольскій.
Невзаміту нар. Незамѣтно, непримѣтно.
Покіст, -ко́сту, м. Лакъ; лакированная поверхность. Таке гладеньке, як покіст. Н. Вол. у.
Почистити, -щу, -стиш, гл. Почистить.
Приготовка, -ки, ж. = приготування. Рк. Левиц. Хотин. у.
Топитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Топиться. Не топись, козаче, марно душу згубиш. Н. п. 2) Расплавляться, растапливаться, оплывать, таять. Свічка топиться. Шейк.
Увінити, -ню, -ниш, гл. Дать приданое.  
Флигош, -ша, м. Бродяга. Угор.
Черть! меж., выражающее ударъ, хвать. Черть в писок! Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.