Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брила

Брила, -ли, ж. Глыба, большой кусокъ. Гн. І. 120. Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. Липов. у. Ум. брилка, брилочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЛА"
Дожида́ння, -ня, с. Ожиданіе. Бранці у їх весіллячко, кінець дожиданню. Млр. л. сб. 145. Помертвіють люде від страху та дожидання. Єв. Л. XXI. 26.
Контувати, -ту́ю, -єш, гл. = контентувати.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Отчизний, -а, -е. Отечественный. Ворога отчизного скараймо. К. ЦН. 293.
Перевижшати, -шаю, -єш, гл. Превысить; превзойти. Посіпака економ то пана перевижшав, бо народ катував. Гн. II. 144.
Похребтина, -ни, ж. 1) Крестецъ, хребетъ. Конст. у. Хребетъ. Харьк. у. 2) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252.
Синяк, -ка, м. 1) Синякъ. Еге, нароком, коли синяк під оком. Ном. № 14234. 2) пт. лѣсной голубь, дикій сизый голубь. Columba oenas. Вх. Пч. 9. 3) Раст. a) Echium vulgare L. ЗЮЗО. I. 121. б) Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 175. 4) Грибъ Agaridis necator. Ой казали синяки, що ми зроду солодкі. Чуб. V. 1183. 5) Мѣдный купоросъ. Гол. 6) = сивуля 3.
Цуценячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щенку.
Честь, -ти, ж. Честь. Честь Богу, хвала, а вам на здоров'я. Ном. № 10008. я б і сказав тобі, та честь на собі́ кладу. Я не хочу тебѣ этого сказать изъ уваженія къ самому себѣ. Ном. № 3582.
Штрап, -пу, м. Штрафъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.