Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брила

Брила, -ли, ж. Глыба, большой кусокъ. Гн. І. 120. Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. Липов. у. Ум. брилка, брилочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЛА"
Арха́нгольський, -а, -е. Архангельскій.
Безвинно, нар. Безъ вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286. Кров християнську безвинно проливав. АД. І. 179.
Кривоголовий, -а, -е. Съ уродливой головой. Вх. Зн. 29.
Намере́жити Cм. намережувати.
Напу́житися Cм. налужуватися.
Одногорбий, -а, -е. Одногорбый.
Оплинути, -ну́, -не́ш, гл. Пополнѣть, поправиться. Ном. № 4924. Нагодую їх (дітей), напою... тижнів через кільки, — агу! оплинули мої діти любі. Харьк. г. Cм. опленути.
Панахати, -хаю, -єш, гл. Разрывать, разсѣкать. Черном.
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір. Драг. 174.
Постріляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Разстрѣлять, истратить стрѣляя. Уже стріли і кулі постріляли. Чуб. 2) Застрѣлить (многихъ). Царь зараз сказав, щоб зараз їх постріляли. Рудч. Ск. 3) Изранить выстрѣлами. Не дуже його порубано, не дуже його постреляно. Чуб. V. 948.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.