Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бринчок

Бринчок, -чка, м. Звонокъ, бубенчикъ. Вх. Уг. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНЧОК"
Гойове Листя с. раст. Plantago lanceolata. Вх. Лем. 404.
Замурави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Зарости, покрыться травою. Криниця й замуравилась. Грин. І. 148.
Навманя́ки́ нар. Намекая. Навманяки буряків, щоб капусти дали. Ном. № 5700.
Нескінченно нар. Безконечно.
Памнятати, -та́ю, -єш, гл. = пам'ятати.
Печоглад, -да, м. Участникъ печогладин. МУЕ. ІІІ. 104, 105.
Позасоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Застыдиться (о многихъ). Позасоромлювалися наші дівчата.
Пострижчини, -чин, ж. мн. = обстрижчини. Мил. 31.
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый. Желех.
Прислухати, -ха́ю, -єш, гл. = прислухатися. Ішла дівчина та гукаючи, аж два двори та минаючи, до третього прислухаючи. Мил. 141. Дивиться, як ходять, прислухає, як гомонять. МВ. (О. 1862. І. 105).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.