Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бришкати

Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Мир. Пов. II. 118. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Аѳ. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИШКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИШКАТИ"
Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Бібля, -лі, ж. Родъ рыбы. Кіев. Ум. бібличка.
Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся. Екат. (Залюб.).
Гуті́ння, -ня, с. Крикъ тетерева, токованье. Шух. I. 238.
До́вбишка, -ки, ж. Жена литаврщика.
Доцу́пити Cм. доцуплювати.
Невиразний, -а, -е. Неясный, неотчетливый; невнятный.
Тупик, -ка, м. Затупленный кусокъ косы, которымъ обираютъ шерсть съ кожи. Вас. 157.
Угринок, -нка, м. Родъ гриба. Угор.
Хупаво нар. Красиво. Желех.; опрятно. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИШКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.