Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бризнутися

Бризнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в отъ бризкатися. 1) Брызнуть. 2) Броситься, упасть. Так і бризнулася Ївга губернаторові в ноги. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗНУТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗНУТИСЯ"
Будувати, -дую, -єш, гл. 1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Чуб. ІІІ. 131. Для кого ж ти, мала, сей двір будувала? Чуб. V. 167, Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. труну будувати. Дѣлать гробь. 2) Основывать. Розмовляють, росказують: як Січ будували... Шевч. 125.
Горла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Кричать, горланить. Камен. у. Гн. ІІ. 144. Черезчуръ громко пѣть. Мнж. 178.
Горшколі́п, -па, м. = Гончарь. Черном.
Майсте́рня, -ні, ж. Мастерская.
Наді́ти Cм. надівати.
Підгорниця, -ці, ж. 1) = підгорлиця 1. = підгорля 2. 2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.
Поналускувати, -кую, -єш, гл. Налущить. Скрізь поналускував насіння. Богодухов. у.
Починочок, -чка, м. 1) Ум. отъ починок. 2) мн. Раст. Spiraea Filependula L. ЗЮЗО. І. 137.
Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу. Мнж. 70.
Стопити 2, -плю, -пиш, гл. Расплавить, растопить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЗНУТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.