Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить.
До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою.
Захмулений, -а, -е. О колосѣ и пр.: пустой, больной. Як великодну п'ятницю ясно, то пшениця не буде захмулена. Оріхи захмулені.
Київський, -а, -е. Кіевскій.
Повислужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Выслужиться (о многихъ). Швидко ж ви, дівчата, повислужувалися: у ту неділю з дому, а в цю вже додому.
Приплисти Cм. припливати.
Різниці, -ць, ж.
1) Войни, скотобойни. Лемішка випасував на степах товар до різниш.
2) Мясная лавка, мясной рядъ. Пристав, мов собака до різниць.
Рюмсати, -саю, -єш, гл. Плакать, рюмить.
Шатирити, -рю, -риш, гл.
1) Искать, шарить. Стрільці шатирять по терну.
2) = шарувати 1.
3) Мошенничать.