Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бризкання

Бризкання, -ня, с. Брызганіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗКАННЯ"
Відплатити Cм. відплачувати.
Гашення, -ня, с. = гасіння. К. XII. 127.
Госа! меж. = Гей 2. Госа, хлопці, до ряду! Вх. Уг. 233.
Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ном. № 14064. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Рудч. Ск. II. 154. Грунта, великі маєтки збуває. АД. І. 95. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. К. ЧР. 198. 2) Почва. Там добрий ґрунт — усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Чуб. І. 69. Слово — вітер, а письмо — грунт. Ном. № 10664. Ум. Ґру́нтик, гру́нтик.
До́хлий, -а, -е. Дохлый. Стор. І. 66.
Крикси, -сів, мн. Безсонница ребенка, сопровождаемая плачемъ. Ефим.
Незрозуміло нар. Непонятно.
Потіпач, -ча́, м. Трепальщикъ. Ой ти, ткачу-потіпачу, не махай руками. Чуб. III. 162.
Пригачувати, -чую, -єш, сов. в. пригатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить (нѣсколько?) А я тую криниченьку притчу. Чуб. V. 393.
Сас, -са, м. Насѣк. прусакъ. Вх. Пч. 1. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЗКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.